Стрибуни — штука хороша: вони дозволяють матусі на час звільнити втомлені руки і зайнятися своїми справами (не більш ніж на 40 хвилин!) або просто поспостерігати за своїм малюком. Будучи тренажером, стрибуни тренують ніжки малюка і його серцево-судинну систему, вчать координації рухів. А вже скільки веселощів і радості отримає дитина!
Чесно скажу, що представлені у вітчизняних магазинах моделі пригунков мене не порадували. Наприклад, майже у всіх дитячих відділах нашого міста представлено по одній-дві моделі, які практично не відрізняються одна від іншої.Російські моделі не мають «бампера» — кругової стільниці, фіксуючий малюка під грудьми (на неї можна покласти іграшки, але вони тут же падають, як тільки малюк починає підстрибувати).З одного боку це добре, оскільки так малюк не прищемит собі пальчики, коли буде розгойдуватися в пригунках, з іншого боку «наші» стрибуни мають настільки далекими від ідеальних кріпленнями, що цей самий «бампер» був би зовсім не зайвим.
Зазвичай стрибуни підвішуються подібно гойдалці в отворі дверей і використовуються як розважальний маневр (рано чи пізно настає час, коли малюкові дуже подобаються «стрибання» і він готовий відтягувати батьківські руки годинами) — дитина стрибає в них, відштовхуючись ніжками від підлоги.
Особливих тонкощів у виборі пригунков немає: першим ділом перевіряємо надійність кріплень (подергаем всі ремені і металеві зчленування). Вітчизняні моделі як кріпильного кошти здебільшого використовують вбитий в косяк цвях і кільце, за яке «розвага» на нього підвішується (ага, куди вже «надійніше» і зручніше, а головне як естетично!).
Інші моделі використовують наступний алгоритм кріплення: в стелю або верхню частину дверної коробки укручується штир або гачки за допомогою саморізів — процедура не з легких (доведеться кликати на допомогу тата), крім того стрибуни «прив'язуються» до одного місця дислокації та не підлягають перенесенню.
Набагато зручніше в цьому сенсі імпортні стрибуни: вони кріпляться в дверний проріз за допомогою спеціальних (до речі, досить надійних) затискачів, які можна легко розтиснути й перенести пригательне засіб в інше місце.
Якщо ви зважилися на таке придбання, то, мабуть, плануєте використовувати його не пару днів, тому слід переконатися, що стрибуни мають регулюються під зріст малюка ремені (малюк повинен легко діставати ніжками до підлоги і вільно відштовхуватися).
Тепер звернемо увагу на «сідушку» — трусики (в яких дитина фіксується як парашутист) повинні щільно обхоплювати тільце малюка, при цьому надійно фіксувати хребет системою ременів або корсетом. Краще вибрати стрибуни з глибоким сидінням у вигляді штанців, доходять дитині приблизно до пахв, оскільки в трусиках на промежину виявляється дуже великий вплив.Іноді такі моделі додатково комплектуються м'яким широким кільцем, обхоплюють талію малюка, надійно «тримає» спинку і застібався на липучки або ремені, дозволяючи змінювати довжину за розмірами малюка.
Самим оптимальним варіантом стануть стрибуни, які мають м'яке сидіння з високою ортопедичною спинкою і з невеликою стільницею, забезпеченою круговим «бампером» у вигляді кільця.
Далі зупинимо погляд на пригательних властивості моделі — вони залежать від виду ременів та їх сполуки або з гумкою (не кращий вибір — занадто ненадійні, але при цьому дешеві), або з пружиною (ось це підходящий варіант, особливо якщо через металеву пружину проходить спеціальний страхувальний троссик).
По дизайну моделі можуть бути скоєно різні. Наприклад, у вигляді улюбленого діточками мультиплікаційного Тигри (від фірми Mothercare — Англія, ціна 3600 руб.), або Каченяти (Evenflo — США, ціна пригунков цієї фірми 1600 — 3500 руб.), або навіть літака з пропелером (ABC — Design спільного китайсько-німецького виробництва, ціна 1700 руб.). До речі про останніх двох моделях — добре вміщаються в широких дверних отворах, які рідкісні для російських малогабаритних квартир, малюк може частенько натикатися на одвірки (перевірено практикою).
Ви можете зупинити свій вибір на моделях інших фірм-виробників: SECA і Olmitos (Іспанія), Pilsan (Туреччина), Neonato (Італія) і т. д.
Хоча стрибуни і можна віднести до розваг, однак перед їх купівлею і використанням все ж необхідна консультація дитячого лікаря-педіатра. Зазвичай стрибуни купуються для крихт 5-6 місяців, які вже відмінно тримають голівку і починають впевнено сидіти. Якщо ж у дитини є неврологічні або ортопедичні захворювання (гіпертонус, рахіт тощо), якщо виявляються запальні або алергічні запалення на шкірі у тому місці, де вона
буде стикатися з «тренажером», то краще відмовитися від придбання. Хоча б на час.Ще існує лікарська рекомендація — садити малюка в стрибуни тільки у взутті, що фіксує гомілковостопні суглоби.
Тепер залишається правильно відрегулювати довжину ременів пригунков: ніжки дитини повинні упиратися в підлогу всією ступнею, а не тільки носочками і бути трохи зігнутими в коленочках, щоб малюк міг вільно пружинити. Перевіряємо на міцність і пружність самі гумки — і вперед!
