Ложка в руках, тарілочка з кашею на столі, малюк сидить на стільчику — краса!!!
Але чому при цьому добра половина каші виявляється на столі й на підлозі, ще чверть — на стіні, на обличчі, одязі, так і взагалі по всій кухні? Ясна річ, просто навички самостійного управління таким складним предметом як ложка не приходять самі по собі! Значить, настав час тяжкої роботи з навчання використанню ложки за прямим призначенням.
В якому віці у вашого малюка з'явилася перша ложка? У рік? Чи це був подарунок «на перший зуб», як це сталося у моєї доньки? Поспішаю вас засмутити, в такому випадку це дуже запізнілий подарунок. Чим молодша дитина, тим легше йому розлучитися з комфортною соскою і зробити свій вибір на користь абсолютно некомфортною ложки. Наприклад, коли мені доводилося залишати своїх дітей одних, то з самого народження, щоб їх годувати зцідженим молочком дозволялося тільки з ложечки (у сина навіть пляшечки ніколи не було!)
Тим більше, що існує думка, нібито діточки, відчувши легкість вживання молока або суміші з пляшечки, мають тенденцію відмовлятися від грудей. На своїх дітях правильність такого твердження не перевіряла, але зайвий раз спокушати чадушек не хотілося.
Як тільки ви почнете підгодовувати малюка твердою їжею (на 4-6 місяців) — кашею або пюре, настане новий етап знайомства з ложкою. Згодна, що простіше всього збільшити отвір в пляшечці, щоб ріденька кашка безперешкодно потрапляла прямо в рот, ніж намагатися цей самий ротик вчасно «виловити» і впихнути в нього вміст ложки. Але так крихітка упускає один важливий етап свого розвитку. Нехай він полягає лише в умінні вчасно відкрити рот перед ложечкою, повної каші, але і цей навик потрібно відпрацювати в свій час!
Пригадую один випадок: коли я намагалася годувати сина, який тільки починав сидіти, з ложки, дочка, спостерігала за моїми маніпуляціями і тим, як каша ніяк не хотіла потрапляти в рот Олексія, а ми з ним були по вуха перемазані, резонно зауважила: «Мам, напевно, зараз йому так само важко, як тобі, коли ти сіла за комп'ютер...» Але хіба зараз я погано справляюся з комп'ютером? Так і мій син вкрай рідко у свої неповні три роки виходить після обіду неохайним, а за столом демонструє всі навички світської поведінки .
Місяців сім-вісім крихітка вже неодмінно захоче дістати в свої ручки жаданий столовий прилад і спробувати робити так, як дорослі. І, звичайно ж, ви йому це дозволити. Нехай до року маніпуляції з ложкою нагадують не власне вживання їжі, а гру, а сама ложка є предмет вивчення, весела забава — всьому свій час. І не намагайтеся припинити ігри зі столовими приладами (якщо, звичайно, це не ніж чи виделка) — нехай він крутить їх у ручках (заодно і дрібна моторика розвинеться), стукає по столу, чухає ясна і «точить» зубки.
До року малюк неодмінно захоче застосувати ложку за прямим призначенням.Після року настає період для спільної сімейної їжі за столом. Повірте, обід з дорослими стане чудовим прикладом для наслідування, вони ж так вправно вміють керувати чарівної ложкою. Для малюка ж правильно тримати ложку, та ще й утримувати на ній їжу — справа вкрай складна. Тому для дитини найбільш зручною буде дитяча ложечка з полегшеного пластика — вона безпечна, зручна, красива, та й процес навчання з нею піде куди простіше.
Спочатку доведеться постійно показувати дитині, як потрібно «доставляти» ложечку до місця призначення, тримаючи руку малюка в своїй руці, направляти йому в рот, витирати підборіддя... А можна піти іншим шляхом — роздягнути дитину (за умови, що в приміщенні досить тепло), посадити за стіл, вручити ложку, поставити перед ним тарілку і... дозволити їсти, як може. Будьте поруч, але, чур, не лаятися і не заважати! Нехай після цієї трапези доведеться відмивати і їдця, і кухню, зате ніщо так добре не навчить дитину користування столовими приборами, як власний досвід!
А ще можна попросити малюка погодувати вас — йому це дуже сподобається. Нехай спочатку навчиться потрапляти в той рот, який бачить .Будьте готові до того, що на годування у вас буде йти не 20 хвилин, а 40, а то й годину! Можливо, ви думаєте, що погодувати малюка і простіше, і швидше, ніж дивитися на учиняемое на кухні неподобство, але чи не боїтеся ви на корені занапастити народився інтерес до самостійності? Нічого страшного, що малюк піде гуляти хвилин на 15 пізніше, зате можна резюмувати, що союз малюка і ложки укладений!
Приблизно до півтора років «їдальня» наука буде практично освоєна, але той щасливий день, коли дитина вийде з-за столу з найменшими втратами у вигляді чистої скатертини, особи і одягу, ще не настав. Зате настав час вчити дитину акуратності. Ви як і раніше іноді будете поправляти руху дитини, а макарони все одно часом будуть падати на підлогу, але з кожним тижнем все рідше і рідше.
Якщо їжа в черговий раз «по вусах скла, а в рот не потрапило», то пора запропонувати малюкові серветку. Звичайно, ви і раніше витирали замурзаний ротик, а тепер нехай малюк це робить сам. Перевірено: тонкощам «салфетного справи» дитина навчається неймовірно швидко, хоча попервах більше розмазує їжу по обличчю! А от якщо не навчити користуватися серветкою вчасно, то в один прекрасний день, чадо вирішить, що немає нічого поганого в тому, щоб витертися рукавом...
Хваліть дитину, кожен раз, як він поїв самостійно, подмечайте кожен момент, коли він не забруднився. Ми за обідом проводимо гру «хто менше накришить» або «у кого в тарілці менше залишиться» (добре, що у мене двоє дітей) і зробіть так, щоб переможених не було.
Якщо ви зможете побудувати міцний союз дитина-ложка шляхом спокою, систематичності, власного прикладу, терпіння і наполегливості, то вже до двох років зможете продемонструвати результат своєї педагогічної діяльності за святковим столом. Звичайно, деякі дрібниці потрібно буде доопрацьовувати і надалі, але малюк вже зможе їсти самостійно й акуратно, без нагадувань користуватися серветкою, не крутитися за столом.
