ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Тато може, тато може… (типи пап)

Папи, як і мами, бувають різні. Якось так історично склалося, що виховання дітей, в основному, лягає на жіночі плечі. А тато у нас по-старому відповідальний за видобуток мамонтів, тому і він контактує з дитиною менше.

І, тим не менш, спілкування з батьком — важливий момент у формуванні особистості малюка. Хлопчик татові наслідує, бере з нього приклад, дівчинка вчиться спілкуватися з протилежною статтю. А ще, дивлячись на своїх батьків, діти усвідомлюють, що таке сім’я та сімейні відносини, яким має бути поведінка в сім’ї.
Ці знання і досвід, отримані в ранньому дитинстві, діти пронесуть через усе життя, реалізуючи у своїх сім’ях.
Тому важливо не тільки те, яка у малюка мама, але і який тато.
Про матусь ми вже говорили, «а про тата до цієї пісні пісні не було ні одного».

Я тут подумала-подумала, і виділила чотири типи батьків. Якщо Ви зустрічали інших пап — поділіться інформацією.

Тато-авторитет

Це дуже грізний тато. Найсуворіші авторитети зазвичай виходять з військових чином вище майора. Такі тата і додому приносять командний стиль спілкування, виховують, наказують і не терплять інакомислення.
Ще одна відмінна риса папи-авторитету — він намагається «побудувати» не тільки дітей, але і дружину, а також домашніх котів. Зазвичай це йому без зусиль вдається.

Татом-авторитетом може бути, звичайно, не тільки військовий, але і директор, керівник — тобто людина, яка звикла командувати на службі, і будинок часто сприймає як продовження роботи.
Йому просто необхідно впорядковувати, і гучна життя в компанії з балующіміся маленькими дітьми або бунтівними підлітками — просто неоране поле для виховної діяльності.

Але не слід думати, що тато-авторитет — це пропаща деспот і тиран.
До кого зазвичай всі біжать за допомогою? Хто може фізично захистити дитину (та і саму маму), провчивши хуліганів? Хто завжди вирішить всі побутові питання (знайде робітників, щоб зробили ремонт, сплатить поїздку у відпустку)? Хто влаштує дитини вчитися в хорошу школу і допоможе з вибором інституту (нехай і в категоричній наказовому порядку, зате гарантовано)? Звичайно, тато-авторитет.

У двох моїх шкільних подруг батьки були військовими, і обидва папи були вельми суворі в питаннях виховання. Один постійно вимагав від дочки навчання «на відмінно», прилаштував її в інститут за абсолютно чужому їй, але здавалася перспективною батькові, спеціальності, особисто проводив анкетування «на профпридатність» всім її друзям. Батько другий подруги говорив «відставити» навіть за столом під час обіду, коли йому наливали в тарілку суп, забороняв фарбуватися дорослою вже дівчині, зустрічаючи її біля дверей квартири з ацетоном, яким примусово змивав лак для нігтів.
Звичайно, дівчатка страждали і плакали від таких пап.

Але… коли у цих дівчат в житті трапилися серйозні проблеми, і в одному, і в іншому випадку, їх папи-авторитети змогли їх вирішити, «взяли все на себе», позбавивши дівчаток від великих неприємностей.
І з роками подружки стали набагато лояльніше ставитися до строгості своїх тат, з розумінням.
Так, ніхто не сперечається, що з татом-авторитетом важко сперечатися і «боротися». А з ним і не треба сперечатися, з них доцільніше і корисніше дружити.

Зрештою, щоб стати тим, ким він став (авторитет), йому довелося дуже багато чому навчитися. Нерозумно ж не прислухатися до думки такої людини і не користуватися його досвідом на своє благо. А конфліктні питання цілком можна вирішувати за допомогою дипломатії.

Тато-друг

Тато-друг — це компанійський і веселий тато, легкий на підйом і з розумінням відноситься до дитячих забав.
Тато-один — зазвичай не тільки душу свого дорослого, папської компанії, але і лідер серед дворової малечі. Він не тільки відвезе на футбол або на рибалку свого сина, але і організовує футбольний матч на спортивному майданчику для всієї дітвори.

Тато-друг не просто навчить, як поводитися в тій чи іншій ситуації, він продемонструє це особистим прикладом, розповість, як він поводився, коли був маленьким. Зазвичай діти прислухаються до такого тата чи не сильніше, ніж до тата-авторитету.
А як тата-друзі вміють переконувати! Наприклад, що треба добре вчитися… Дитині в будь-якому випадку доведеться прислухатися до татовим словами — адже він не хоче втратити друга.

Тато-друг ніколи не буде ображати, сварити, кричати. Ну, якщо тільки у винятковому випадку. Адже він поважає особистість малюка і вважає його рівним собі. Красномовніше будь-яких криків буває батькове мовчання, так добре розуміється дітьми.

Тато-друг ніколи не проти розважитися, але і попрацювати на славу він теж уміє. Тому діти пап-друзів знають, що таке задоволення від добре виконаної роботи, почуття власної гідності і відповідальність.

Байдужий тато

Почувши «назва» цього папи, можна подумати, що він цілий день лежить перед телевізором, невпопад відповідаючи на запитання дружини і кидаючись подушками в галасливих і верескливих дітей.
Ну, буває і таке.

Але в цілому, байдужий тато — це зовсім не бездушна і безсердечний егоїст, а просто людина, яка прагне ухилитися від ухвалення доленосних і важливих рішень.

А оскільки всі питання, пов’язані з вихованням, — доленосні, тато від процесу виховання весь час уникає. Причому, він може прикриватися роботою, може грубо лестити Вам, запевняючи, що Ви (на відміну від нього) — другий Макаренко в спідниці (забувши, що перший-то спідницю не носив). І це все для того, щоб не читати дитині нотацій, не питати в нього, зробив він домашню роботу, не лаяти за пізнє повернення з прогулянки.

Такий тато не любить відповідальності і зобов’язань. Він зазвичай дуже погано обізнаний про реальний стан справ дитини, і вже точно не буде своїми руками прилаштовувати його «тепленьке містечко».

А ось діти від таких пап зазвичай в захваті: не лає, жити не вчить, в скрутному підлітковому віці «в душу не лізе». Правда, якщо дитина самостійно на ноги встати не зможе, не виключено, що буде звинувачувати батька в тому, що той йому з дитинства не допомагав. Хоча, на мій погляд, це несправедливо. Адже байдужа тато, не беручи активної участі у вихованні дитини, все одно заробляє гроші для сім’ї, годує, одягає, і це при тому, що зазвичай при безвладного татові буває дуже владна мама, яка і до думки-то його особливо не прислухається, тільки виставляє вимоги.Так що до байдужому татові ніяк не можна ставитися байдуже. Шкода його в чомусь…

Тато — вусатий нянь

Цей тато — буквально друга мама для дитини (а іноді і перша). І поїсти підігріє, і обстирает, і погуляти виведе, і пограє, і шанує…
У нашій країні це чомусь не прийнято, але якщо Ви помічаєте у своєму чоловікові риси няня (а в собі навпаки риси бізнес-леді), можливо, в декреті з малюком краще сидіти батькові.

Діти від дбайливих і ласкавих пап зазвичай в захваті. Вони ще не знають про те, що так чомусь «не прийнято», і сприймають татусеві увагу та опіку як належне.
Секретами і проблемами підростаючі малюки зазвичай теж діляться з татом.
І, що характерно, у дорослому віці діти зовсім не перестають цінувати такого батька (на відміну від байдужого, наприклад), а навпаки, як і раніше, біжать до нього і з жалем, і з радощами, і … пообідати.

У нашому суспільстві побутує думка, що яким би гарним не був папа, він не замінить дитині маму. Звичайно. Але адже і мама не замінить дитині батька.

Саме тому всі психологи в один голос рекомендують одиноким мамам залучати до виховання малюків «чоловічу руку» брата, власного батька, сусіда — будь-якого адекватного і сильного чоловіка. Адже дітям просто необхідно створити для себе образ тата, щоб було у кого вчитися і кого наслідувати.

І батько, і мати вносять свій внесок у виховання дитини. А чий внесок буде глибше і важливіше — покаже час.
Папа, звичайно, «мамою не може бути», але адже і мама не може бути татом.
Тому цінуйте і бережіть своїх тат, таких різних, але таких необхідних. Бережіть або… шукайте.

Comments are closed.