Зараз магазини переповнені дитячими товарами, достаток іграшок і брязкалець. Вже рідко побачиш іграшку — саморобку.
Виготовлення іграшок своїми руками — дуже захоплююче заняття. В'язати іграшки цікаво. Це творчий процес. Іграшки виходять неповторні.
Я під час вагітності в очікуванні радісної зустрічі, в'язала ці іграшки гачком, без викрійок, просто фантазувала! Залишки кольорової пряжі перетворювалися у різнокольорові кружечки, трубочки. Залишалося придумати, хто з них вийде. Варіантів було багато: ведмедики, чебурашки, кошенята, мишенята і т. д.
Головна моя ідея була в тому, щоб іграшка гриміла й шуміла. Вихід був знайдений, навіть два. Пластикова баночка для гуаші, промита, висушена і наповнена намистинками. Гримить, а значить, приверне увагу малюка.
Інший варіант: Пластикове яйце від кіндер-сюрпризу. А наповнити можна і горохом. Таке винахід потрібно просто вставити в голову іграшці і зашити. Замість тулуба — колечко. Дитині корисно потриматися за таке колечко, розвиваються тактильні відчуття за рахунок шорсткої і горбистої поверхні.
Я не ставлю собі за мету описувати весь процес виготовлення, а лише залучити, надихнути, розбудити вашу фантазію. Можна не в'язати, а зшити. Можна наповнити іграшку різними наповнювачами: горохом або піском. Нехай іграшки будуть різні за формою, розміром, фактурою. Слід лише дотримуватися нескладних правил: підбирати міцні матеріали і міцні нитки, щоб іграшка витримала будь-які випробування.
Гудзики або намистини, використовувані для очей, теж повинні бути надійно пришиті, а краще, якщо вони будуть вишиті. Це не дорого, т. к. у кожному будинку знайдуться шматочки тканини, гудзики або залишки пряжі. Це не займе багато часу. Можна долучити до рукоділля старших дітей, вони з задоволенням приймуть участь. Найголовніше: Ваша дитина буде грати іграшкою, в яку Ви вклали свою душу, свою любов, тепло своїх рук, а це вже ні з чим незрівнянна цінність.
