Цей період триває в середньому Від 1,5 до 3,5 років (пік інтенсивності близько 2,5 років), і як правило, не проходить для дорослих непоміченим, посколькуребенок відчуває потребу маніпулювати дрібними предметами, а також розбирати і ламати деякі речі.

Батьки розуміють, що їх спокійне життя закінчилася, адже кожна знайдена пуговка може бути засунута в ніс, а кожна випадково трапилася під руку бусинка вжита в їжу прямо на місці. Історіями про те, як хтось щось проковтнув, щось подавився або щось кудись засунув, багата кожна сім'я.

Друге прояв цієї ж вікової потреби вганяє батьків в ще більше сум'яття — дитина з захватом кидає б'ються речі, спостерігаючи як вони, зустрівшись з підлогою, розлітаються на шматки, кидається іграшками або старанно розбирає їх на частини, завдаючи непоправної шкоди.
Здається, що малюка як підмінили і він, не зіпсували ні однієї машинки, не який зламав жодної ляльки і ще вчора так акуратно перелистовавший сторінки книг, навмисне, б'є, ламає, розбирає і рве все, що під руку попадеться.

Однак не варто згущувати фарби, розбираючи і навіть ламаючи різні предмети, дитина отримує задоволення не від акту вандалізму, як здається нам, дорослим, а від розуміння, що світ ділимо і складається з більш дрібних частин. Дитина освоює логічні поняття частина-ціле і вчиться синтезувати (збирати), диференціювати (розбирати) і аналізувати. Просто цей процес, як і будь-який інший формується аспект мислення повинен пройти через стадію зовнішньої дії, щоб після стати доступним для дій у внутрішньому, розумовому, а вже не дієвому плані.

Найчастіше дорослі просто не в силах надати позитивний відтінок цього процесу, вони в паніці й жаху, що малюк зашкодить собі або сімейному бюджету (постійно псуючи нові іграшки), однак якщо надати дитині відповідні умови, то і цей етап можна прожити без проблем і з користю.

У Монтессорі групі, наприклад, маленькі фігурки використовуються для розширення словникового запасу, максимально реалістичні фігурки тварин або набори посуду та меблів допомагають малюкам включити цю потребу возитися з дрібницями в акт пізнання навколишнього світу.
Для задоволення цієї потреби доцільно організовувати різноманітну конструктивну (ігри з конструктором, аплікації, мозаїки) діяльність для дітей.

Крім цього, логічно було б навчити дитину користуватися хоча б деякими настільки привабливими для нього «дрібницями» — нанизувати намистини, наприклад.
Загалом, включіть вашу фантазію і придумайте невинні розваги з «дрібницями», які крім задоволення інтересу малюка до дрібних предметів послужать відмінну службу розвитку дрібної моторики і як наслідок, розвитку мовлення теж — сортуйте намистини, суньте в прорізі гудзики, перекладайте пінцетом.