Warning: mysqli_query(): (HY000/1021): Disk full (/tmp/mysql/#sql_3adba_223.MAI); waiting for someone to free some space... (errno: 28 "No space left on device") in /home/www/id20333/data/www/znz8melitopol.pp.ua/wp-includes/wp-db.php on line 1942
Мами різні потрібні (продовження) | | Новини та поради для прекрасної половини! | Головний Жіночий Журнал Мелітополя

Головний Жіночий Журнал Мелітополя

Новини та поради для прекрасної половини!

Головний Жіночий Журнал Мелітополя

Новини та поради для прекрасної половини!

Мами різні потрібні (продовження)

Опубликовано:


Продовжуємо розпочату раніше тему про типи матусь. На черзі бізнес-леді, тиранши і тривожні матусі...

Мама-бізнес-леді.

Така мама завжди зайнятий: роботою, громадськими дорученнями, благодійністю, та чим завгодно, тільки не безпосередньо витряхуванням горщиків.
Кар'єра мами-бізнес-леді успішно йде в гору, і планів у неї безліч. Вагітність часто буває для неї несподіваною, хоч вона й звикла все завжди планувати. І до народження дитини вона підходить, як і до роботи, відповідально і методично. Правда, народивши, майже відразу вибігає на роботу — справи не чекають.

Дитина бачить матір нечасто. Зате у такої мами завжди є гроші на няньку, хороших вихователів і лікарів, гарний одяг та іграшки. До того ж, своє рідкісне вільний час така мама любить проводити саме в колі сім'ї і з користю для здоров'я та розвитку дітей: виводить малят на відпочинок, в театр, парк атракціонів, на каток або в басейн.

Підрослому дитині мама-бізнес-леді завжди допоможе визначитися з місцем у житті: допоможе влаштуватися в інститут або на роботу, а також, що найважливіше, власним прикладом покаже, як треба працювати і досягати своїх цілей.
На жаль, діточки таких мам часто з дитинства бувають розпещеними і звикли до всього найкращого, тому з працею опановують науку працювати.

Позитивний приклад.
Катя вчилася на вечірньому і одночасно обіймала хорошу посаду в рекламному агентстві. Крім того, Катя була вагітна.
Вагітність вона переносила дуже легко, здається, не останню роль в цьому зіграли її оптимізм і вміння йти до своєї мети. Буквально за кілька днів до пологів Катя ще ходила на роботу і в інститут. Охающим одногруппницам, боїться, що народжувати вона почне прямо в аудиторії, говорила: «Не хвилюйтеся, дівчатка, це процес нешвидкий, якщо встигнемо і швидку викликати і до пологового будинку доїхати».

У декретній відпустці Катя теж толком не сиділа. Народила і через кілька днів вже здавала сесію і працювала. Дівчина вважала, що нерозумно втрачати рік в інституті і хороше робоче місце, якщо здоров'я дозволяє працювати. Малюк тим часом залишався з нянею. В наявності у нього були найкращі дорогі іграшки, уважні «проплачені» вихователі і приватні садок-школа в перспективах.
І неправда, що мам-бізнес-леді малюки місяцями не бачать. Кожен вечір Катя повертається додому з роботи, втомлена, але задоволена, і вони разом з сином вечеряють (нехай і приготованим нянею вечерею), грають і спілкуються.

Зрештою, хіба активна, життєрадісна, ерудована, сучасна і працьовита мама — це поганий приклад для малюка? Та й певні матеріальні блага, принесені нею, погодьтеся, зовсім непогані.

Негативний приклад.
Своєї дитини Ольга, здається, і народила «не відриваючись від виробництва». На дівчинку у неї просто не було часу, вона навіть ніби боялася взяти її зайвий раз на руки. Страшно, незвично... Це вам не керувати колективом.
А Ольга звикла все завжди знати краще за всіх і відповідати за все головою. Але ці знання вона років десять збирала, наполегливо працюючи і придивляючись. Дитина ж став занадто раптовим потрясінням, і десяти років попереднього вивчення питання не давав...

Молода мама завагітніла несподівано, і виявилася повністю не готова до нової соціальної ролі — ролі матусі. Їй би на курси якісь походити або розумні книжки почитати для планують материнство, але в добі, на жаль, всього 24 години. Тут встигнути б звіти перевірити, роздати вказівки, об'єкти об'їхати. Навіть поїсти-поспати колись.

Доньку Ольга відразу «збула» батькам-пенсіонерам. Вони під внучці обожнювали, і, по суті, замінили їй батьків. А Ольга так і працювала, час від часу відвідуючи дочка. Материнський інстинкт то чи не прокинувся в ній ладу, то пригнічувався утомою й страхом перед безневинним дитиною. Але Ольгу це не турбувало.
Вона була впевнена, що всі живуть і відчувають приблизно так. А рефлексувати на цю тему годинами у неї просто годин не вистачало.

Продовження слідує...