Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Відселення малюка в дитячу

Хтось стверджує, що спільний сон новонародженого з батьками має масу позитивних сторін: не звикла ще до «дитячого» укладу життя мамі не треба схоплюватися серед ночі і бігти до засопевшему або почав вовтузитися дитині, груди виявиться в роті малюка в самий відповідний момент, а мамі не доведеться годувати його, боячись заснути…
Але коли-небудь настане той момент, коли батьки усвідомлюють, що і їм, і їх дитинці необхідно особистий простір і захочуть відселити малюка в дитячу. З власного досвіду знаю, що зробити це ой як нелегко, особливо, коли у дитини розвивається психологічна залежність від батьківської спальні.
Звичайно, простіше всього з самого початку привчити дитину спати в своєму власному ліжечку і стійко тримати цю дисципліну, навіть коли малюк хворий, навіть коли вам так не хочеться вставати до нього з теплого ліжечка, навіть коли спокуса ще поспати, сховавши в бархатисте дитяче плече, дуже великий… Але, як кажуть, не привчивши, переучувати не доведеться.
Зазвичай дитячу колиску ставлять недалеко від батьківського ліжка, а часом не тільки в межах видимості, але і впритул, знімаючи стінку. Безперечно, це зручно, але саме така «лазівка» допомогла нашій доньці міцно влаштуватися в нашій ліжка: коли маленький сонний ведмежа приползает під бочок і мирно пихкає, так шкода його турбувати, та й щоб перекласти його назад в своє ліжечко доведеться вилізти з-під прогрітого ковдри… І чим старша дитина, тим важче йому звикнути спати окремо.
Важко сказати, в якому віці рекомендується укладати малюка на ніч в окремій кімнаті. Хтось каже, що після 8 місяців, хтось пише, що починаючи з року, треті оптимальним віком називають період 2-3 років. Мені ж здається, що все це суто індивідуально, залежить від бажання батьків, квартирного питання, темпераменту малюка. Наприклад, думаю, що зовсім недоцільно буде відселяти дитини в дитячу навіть у півтора рочки, коли він як і раніше прокидається вночі і смокче груди.
Якщо побутові умови не дозволяють вам виділити дитині окрему кімнату, відгородіть його «житлоплощу» ширмою або шафою, так «своя» територія буде і у великих, і маленьких.
Особливо вдало і безболісно може пройти відселення дитини в дитячу, якщо перетворити цей процес на подію, маленьке свято, приурочивши до якогось нового, обов’язково щасливим, етапу в його житті. Це може бути придбання нової квартири, де ви вирішили облаштувати дитячу кімнату або ремонт, коли ви обладнаєте стару дитячу новими меблями, постільною білизною і антуражем. Тим більше, якщо ви підберете ліжечко за смаком свого чада: у вигляді машинки для хлопчиська, з пологом і периною для маленької принцеси, з приробленою з боку гіркою для шибеника.

Способів відселення багато, кожен має право вибрати свою тактику. Можливо, ви будете категоричні: просто покладіть малюка в його ліжечко, вимкніть світло і підете. Може бути, ви будете сидіти в головах і читати дитині книгу, поки той не засне або запалите нічник і будете приходити перевірити дитину кожні 15 хвилин. Або самі «переїдете» в дитячу, поки дитина не звикне спати там один. А може, оберете найбільш лояльний, але зовсім не безтурботний спосіб: засипання малюка в батьківському ліжку з наступним перенесенням в дитячу. Правда, у такому випадку найчастіше малюк, прокидаючись вночі, за «правилом бумерангу» повертається в ліжко до мами і тата.
Головне — терпіння і наполегливість. Не сваріть малюка, не вступайте з ним в нічні дискусії та сперечання. Тим більше не застосовуйте насильства, здатного сильно травмувати дитячу психіку, навіть якщо процес відселення в дитячу здається вам явною провокацією з боку дитини і перевіркою ваших нервів на міцність. Хапайте не встиг ще прокинутися малюка в оберемок і несіть назад, в його ліжечко.
Перший час, уклавши дитину, залишайте двері в його кімнату відкритою, увімкніть світло в коридорі або обзаведіться симпатичним нічником. Придумайте ритуал укладання (кілька простих дій у чітко визначеній послідовності): поцілунок і казка на ніч, легкий масаж, заміна сидить поруч мами на іграшку і т. д.
І не пропустіть момент, коли малюк категорично заявить вам: «Я сам!», скористайтеся «гомоном» самостійністю і на заявлені права дайте відповідь оголошеними обов’язками.
І запам’ятайте головне правило: як і в будь-якому процесі, пов’язаному з вихованням дітей, головне, щоб ви самі були готові до відселення, не відступали від свого рішення, були готові до того, що процес «відвоювання» батьківського ліжка може зайняти кілька місяців. Можливо, дитина буде вдаватися до вас до 10 разів за ніч — не показуйте малюкові втоми, не дратуйтеся, наберіться терпіння, адже тільки від вас залежить успіх цього «заходу».
А коли на світанку малюк прийде у вашу кімнату і пірне в ліжечко, не позбавляйте його і себе цього задоволення — просто крихітка скучив за цю довгу ніч і дуже радий вас бачити!