Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Сензитивний період розвитку мови

Сензитивний період для розвитку мови дуже великий і займає практично все дошкільне дитинство. Починається він ще під час внутрішньоутробного розвитку, коли плід крізь навколоплідні води починає чути мова і самої матері та звуки навколишнього світу (починаючи з сьомого місяця вагітності, слуховий апарат плоду вже достатньо для цього розвинений). Саме тоді дитина звикає до того, що мова — це те, що супроводжує життя людини практично постійно, малюк Вже в животі здатний реагувати на інтонацію і настрій матері.

Новонароджений з самого початку свого життя відноситься до мови дуже уважноСам ще не вміючи вимовляти жодного членороздільного звуку, він з перших днів свого життя завмирає, якщо чує розмову або звернення до себе, і уважно прислухається (це помітно по реакції всього тіла, наче він прислухається не тільки вухами, а зосереджується весь організм цілком). Діти часто уважно дивляться на рот співрозмовника з ними дорослого, обертаються до джерела звуку, і за відсутності цих проявів з дуже великою часткою ймовірності діагностуються проблеми зі слухом навіть у таких малюків. Маленькі діти дуже люблять, коли з ними спілкуються (звертаються до них, просто щось розповідають, співають або читають вірші) але, на жаль, досі існує чимало дорослих, переконаних у тому, що «він все одно нічого не розуміє» і нехтують таким важливим для дитини моментом як спілкування.

Незабаром малюк і сам намагається вимовити свої перші звуки, він починає гуліть, потім агукати. І не варто сміятися над матерями, які радісно заявляють, що це їх малюк так говорить, це сама що ні є правда — Дитина дійсно вправляється у проголошенні звуків, роблячи перші кроки до того, щоб говорити вже по-справжньому. Наступним кроком на шляху становлення усвідомленого мовлення стає вимовляння поєднань звуків, складів або навіть слів, але це відбувається несвідомо, дитина тренує тільки артикуляційний апарат. Хоча слова, звернені до нього, особливо найбільш часто повторювані, він вже цілком здатний розуміти.

У віці вже ближче до року дитина найбільш часто вимовлені слова вживає абсолютно осмислено, малюк вже може користуватися кількома словами з серії «мама», «папа, «баба», «дай», «на». Перше вимовлене дитиною усвідомлене слово це справжня революція — адже він починає використовувати мову за її прямим призначенням — висловлює свої думки загальноприйнятими символами. До віку приблизно півтора-двох років пасивний словник дитини істотно поповнюється різними словами, проте в активному словнику слів прежнемуне так багато (багато понять дитина знає, може показати або дати відповідні предмети, але не завжди може вимовити позначають їх слова). Приблизно в цьому віці і відбувається так званий Криза мовного розвитку — дитина інтуїтивно розуміє, що мова це відмінний засіб взаємодії і спілкування, але він нею оволодів ще не всі сто відсотків і не вміє користуватися нею в повній мірі. Тому трохи пізніше малюк починає намагатися переводити всі маючі в запасі слова в активний словник, стрімко опановує нові граматичні конструкції і дуже багато тренується в «розмові».Цей вік 1,5 — 2 (2,5) років називають часом лавиноподібного наростання словникового запасу. Марія Монтессорі пропонує використовувати цей час з користю, допомогти дитині сформувати систему понять, а не архаїчні уявлення і неструктурований набір слів за допомогою Розширення словникового запасу з класифікацією. Мова йде про те, щоб кожне нове поняття і слово, що його позначає, займало місце в ряді інших слів і понять. Для цієї мети відмінно підходять набори фігурок, карток або тематичні книги («Меблі», «Тварини», «Квіти», «Птахи» «Транспорт», «Посуд» тощо), яких зараз продається безліч. Монтессорі пред’являє до такого матеріалу наступні вимоги: картинки повинні бути максимально реалістичні, розміри предметів всередині однієї групи бажано повинні співвідноситися один з одним, бажано наявність узагальнюючої картки, на якій були б зображені всі картинки разом.

Ближче до двох років діти вчаться будувати прості (а іноді і більш складні) пропозиції і цілком чітко висловлюють свої думки. Саме в цьому віці (і ще трохи пізніше) діти своїми постійними вербальними вправами доставляють серйозні проблеми батькам, які змушені вислуховувати розповіді про все, брати участь у розмовах на будь-які теми і відповідати на тисячі «чому», «чому», «хто» і «звідки» в день. У цей період батькам потрібно запастися терпінням, але обов’язково допомогти дитині адекватно його пережити, і як можна більш повно задовольнити всі його бажання поспілкуватися, і максимально серйозно відповісти на всі його запитання. Такий стан справ зовсім ненадовго (хоча іноді батькам здається, що постійна балаканина ніколи не закінчиться), і це, мабуть,Єдине в нашому житті час, коли все те, що на умі, те й на язиці. Дитина коментує всі свої дії (так звана егоцентрична мова) і процес мислення наочний як ніколи пізніше в житті.
У цьому ж віці Близько півтора-двох років дитина дуже чутливий до граматичною строю мови і вимови. Тому якщо ви раніше грішили усілякими «бі-бі», «ням-ням» і «сюсі-пусі», то саме час розпрощатися з цими, не побоюся цього слова, «словами-паразитами». Інакше ваша дитина засвоїть ці форми як справжні розмовні обороти його рідної мови.

Наступний серйозний крок до розвитку мовлення вже письмовій дитина робить у віці близько трьох з половиною років, коли у дітей формується і розвивається фонематичний слух. Здатність розрізняти звуки в слові є основою листи. І тут з Марією Монтессорі можна не погодитися, але вона пропонує спочатку навчити дитину письму (діти не вміють писати, складають слова з букв, і це теж по суті вважається листом), а вже потім читання, пояснюючи це тим, що при письмі дитина відображає власні думки (а це легше, ніж читати, тобто сприймати чужі думки), крім того, процес аналізу (розкладання слова на звуки, щоб його записати) первинний і тому легше для дитини, чим процес синтезу (складання з букв цілого слова і розуміння його сенсу).Крім того, при такій системі навчання дитина опановує письмо і читання практично паралельно (адже, навчившись писати, прочитати ти точно зможеш, і лише пізніше до п’яти років діти у групах Монтессорі освоюють правила читання та оволодівають цим умінням досконало). Щоб допомогти дитині в цьому віці потрібно тренувати його здатність чути і розрізняти різні звуки. Монтессорі пропонує вправлятися з виділенням звуків спочатку на початку, потім в кінці та середині слів (я описувала ці вправи в статті про звукові ігри).

Ще один важливий момент, на який варто звернути увагу, якщо говорити про заняттях розвитком мовлення з більш старшими дітьми, полягає в тому, що Мова дитини повинна бути як можна більш вмотивованою. Не варто провокувати дитину до невмотивованої мови, наприклад, так коханим педагогами та вихователями розповіді по картинці, краще і простіше попросити дитину розповісти про те, в чому він особисто брав участь, де сам був, можна з опорою на його фотографії. Набагато важливіше заохочувати бажання дитини розповідати про те, що відбувається з ним і в його житті, ніж провокувати до розповідей про те, що йому незнайоме і з ним особисто ніяк не пов’язано (я не кажу, що це вміння не потрібно взагалі, але розвинути його краще значно пізніше).

ЕСлі грамотно допомагати дитині на кожному етапі становлення його промови, то вже до віку п’яти-шести років він буде спілкуватися приблизно на тому ж рівні (словниковий запас, за винятком спеціалізованої лексики, граматичні конструкції, здатності побудувати монологічне та діалогічне мовлення тощо), а може бути навіть і більше високому, Що і більшість дорослих.