Поклавши руку на серце, зізнаємося, рідко хто вирішує відправити малюка в садок з міркувань про те, що йому це дійсно необхідно і там йому буде краще, цікавіше, корисніше для його розвитку, ніж удома з мамою.
Варто розуміти, що в першу чергу це ми хочемо або змушені вийти на роботу, «засиділися вдома», хочемо змінити обстановку і знудила роль домогосподарки, маємо потребу в тому, щоб дитина пішла в сад і проводив там більшу частину свого часу. Саме тому ми повинні всіма можливими способами пом'якшити для дитини цей перехід зі світу «будинку разом з мамою» в світ «чужі люди в чужому просторі».
У будь-якому випадку, перед тим як відправляти малюка в дитячий сад задамося важливим питанням, Наскільки він готовий до цього. Відповідаючи на ці питання, ви зможете зрозуміти, чи готовий ваш дитина до відвідування дитячого саду чисто фізично, наскільки розвинені різні його здатності й уміння та чи не буде йому там важко:
· Який раціон харчування вашої дитини? Їсть він каші, супи, котлети, м'ясо, овочі, макарони, крупи, борошняні вироби тощо? Відповівши на ці питання, ви зможете зробити для себе висновок, чи легко ваш малим пристосується до дитячо-садовської кухні або вихователям доведеться годувати його через силу або ж він змушений буде періодично залишатися голодним.
· Чи вміє дитина поводитися зі столовими приборами (ложкою, виделкою), пити з чашки? Наскільки акуратно їсть?
· Чи вміє дитина сама проситися на горщик, знімати штанці, сідати на нього?
· Чи зможе ваша дитина вимити руки і витерти їх рушником?
· Чи може дитина хоча б деякі предмети одягу одягнути самостійно і застебнути якісь види застібок (липучки, кнопки, шнурки і т. п.) ?
· Чи зможе дитина заснути, лежачи на ліжку, без яких би то не було особливих маніпуляцій?
Ці питання насамперед про те, наскільки розвинені у вашого малюка так звані навички самообслуговування, якщо ваші відповіді в основному позитивні, то можете не сумніватися, особливих труднощів у пристосуванні до нового життя в сенсі фізичному у вашої дитини не виникне. Тобто, опинившись у групі, він буде з легкістю виконувати ті ж дії, що і в звичайному житті, в дитини не виникне нерозв'язних питань, як зробити що б то ні було, і не з'явиться почуття невпевненості в собі з-за того, що він не зміг або у нього це виходить повільніше і гірше, ніж у інших.
Але навіть якщо ваші відповіді змушують вас задуматися про те, що ваш малюк досить-таки безпорадний, це зовсім не привід відмовлятися від відвідування дитячого садка. По-перше, тому, що у вас є час попрацювати з дитиною над формуванням та удосконаленням потрібних навичок. А по-друге, допомога дитині на шляху становлення його самостійності це одна з освітніх завдань, що стоять перед вихователем.
Тепер перевірте, Чи готовий ваш дитина психологічно до того, щоб перебувати без вас в групі з іншими дітьми під наглядом вихователя (тобто по суті стороннього дорослого). Для цього дайте відповідь на ряд наступних питань:
· Залишався ваша дитина вдома без вас? Як він при цьому себе почував, в якому настрої перебував?
· Чи може ваш малюк без вас під контролем з боку іншого дорослого поїсти, заснути, зібратися на вулицю?
· Чи може ваша дитина зайнятий чимось самостійно досить тривалий час?
· Чи може ваш малюк спілкуватися і грати з іншими дітьми?
· Чи зможете ви мотивувати свою дитину на відвідування дитячого саду? Мотив може бути будь-яким «ти вже великий, підеш у садок», «там буде багато дітей, тобі буде цікаво з ними спілкуватися», «там буде цікаво займатися різними дітьми — малювати, грати, вчитися».
· Як ваша дитина ставиться до правил поведінки і заборон?
Чим на більшу кількість запитань ви відповіли ствердно (зазначили, що ваша дитина здатна перебувати без вас, спілкуватися з іншими дітьми, слухатися іншого дорослого, крім вас і має власний інтерес у відвідуванні дитячого садка), тим з більшою впевненістю можна говорити про те, що ваша дитина психологічно готовий до походу до дитячий садок. Якщо відповіді здаються вам невтішними, знову ж таки не варто вважати, що дитячий садок не для вашого малюка, просто розумійте, що його чекають певні труднощі і постарайтеся зробити все від вас залежне, щоб звести їх до мінімуму.
В крайньому випадку, почекайте деякий час, поки малюк «дозріє», і вже тоді точно зможете віддати його в групу дитячого саду, не турбуючись, що у нього виникнуть якісь серйозні проблеми з адаптацією.