Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Я вагітна! (вагітність на роботі, 1 ч.)

Отже, ви щоранку приходьте в офіс до 9, а може й раніше, ранку, випиваєте чашку міцної кави або чаю, з головою йдіть в роботу годинок десь до 14-15. Потім похапцем з’їдаєте в місцевому кафе або їдальні щось віддалено нагадує домашній обід і біжіть бігом назад на робоче місце. Ну, може бути, додатково витрачаєте 5-10 хвилин на перекур (ай-ай-ай).І, зрозуміло, коли стрілки годинника показують без п’яти хвилин 18, не починаєте (пам’ятаєте, як в «Службовому романі») в темпі скидати речі в дамську сумочку, щоб встигнути втекти хвилина в хвилину, а, навпаки, полегшено зітхаєте: «Ну, нарешті-то, є час спокійно попрацювати, не відволікаючись на нескінченні телефонні дзвінки».
Ви думаєте, немає таких ненормальних роботяг? Помиляєтеся, — є. Автор цієї статті — живий приклад закінченого трудоголіка, ну, принаймні, була такою до виходу в декрет (правда і під час нього я продовжувала періодично з’являтися на робочому місці).
Треба сказати, що моя вагітність поставила мене (як і багатьох) лицем до лиця з необхідністю повідомити про цей факт свого начальства. Але як це зробити, я особисто представляла з працею, тому що не знала, як до цього поставляться колеги і власне сам начальник. Та й коли, власне, про це потрібно говорити: як тільки тест показав дві заповітних смужки? Або може бути шифруватися до останнього, поки живіт не буде загороджувати огляд оточуючим? При цьому в мені боролися два абсолютно взаємовиключні вимоги: хотілося, щоб ставилися і давали виконувати цікаві і відповідальні завдання, без огляду на моє становище, і щоб, коли мене буде мучити черговий напад токсикозу, робили певні поблажки.

Потрібно відзначити, що я досить смутно уявляла, як протікає вагітність, і чомусь вважала, що вона зовсім не буде заважати робочому процесу. Тому, коли в жіночій консультації мені видали купу папірців на здачу різноманітних аналізів і напрямків на відвідування фахівців, я розгубилася, адже все це робилося тільки в робочий час. Спочатку я прикривала свою відсутність хворими зубами, потім, коли до 12-му тижні всі зуби були вилікувані і стало просто неможливим виправдовувати постійні запізнення і відсутність із півдня, довелося серйозно задуматися про те, щоб викласти карти на стіл. Тим більше, що перший триместр вже підходив до кінця, а саме він, як вважається, найбільш небезпечний для вагітних. Ще, до речі, одна причина, чому я вирішила не говорити про вагітність, як-то не хотілося в разі її невдалого перебігу, терпіти співчутливі погляди. Але це від складу характеру, звичайно, залежить. І в тому числі від вагітності — адже може скластися так, що вам просто необхідний домашній режим без навантажень, тоді, звичайно, потрібно відразу розповісти про усім на роботі, щоб вони не розраховували на вашу присутність.

Отже, як розповісти про своєму особливому становищі? Добре, якщо у вас у відділі жіночий колектив, тоді можна згадати про «сарафанном радіо» і прошепотіти про свою вагітність на вушко однієї з дам, і вже через годину ви будете приймати найщиріші вітання з майбутнім поповненням.
Хтось, до речі, може здогадатися і раніше, завдяки тому, що ви відмовитеся від куріння або від келиха шампанського на чийсь день народження, позбавивши вас від необхідності щось пояснювати. Мені пощастило менше, в моєму відділі працювали тільки чоловіки. Істоти, як відомо, товстошкірі і малонаблюдательні. Тому довелося йти одразу до начальника відділу. Розмова на диво, був коротким. Я пробурчала щось на кшталт: «Так і так, у квітні йду в декрет, але готова працювати».Він, хоча і був ошелешений, відразу погодився відпускати мене на необхідні лікарські заходи і не вимагати затримок на роботі, щоб прикрити черговий аврал. І все б добре…
Продовження слідує