ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Уроки російської мови для батьків

«Не чіпай!», «Не лізь!», «Не бери!», «Не ходи!» Як часто ми говоримо це своїм дітям?!

Пропоную вашій увазі нескладний урок російської мови, що дозволяє зробити спілкування з дітьми більш приємним, а дітей більш слухняними.

Слід знати, що існує, обумовлене чисто фізіологічно, відмінність між півкулями головного мозку, що зокрема відбивається на тому, що права півкуля сприймає інформацію цілісно, а ліве потім обробляє її логічно і по частинах. Так от, праве півкуля «не знає» граматичної форми «не», частинку «не» воно не сприймає. Це тому, що головними граматичними об’єктами є іменники, прикметники та дієслова, а ніяк не частинок. Таким чином, виходить, що в голові відкладається тільки найважливіше, що містить зміст, а саме, наприклад, «забудь» і «купити хліба», якщо просять «не забудь купити хліб». Багато хто з нас зможуть навести приклади з особистого життя, що демонструють цю цікаву особливість, кожен може розповісти про те, як одного разу, як на зло, забув щось важливе, про що його переконливо просили не забути або втратив якусь дуже цінну річ, про яку перед відходом з будинку чув «гляди, не загуби!».Але навіть якщо ви не схильні вірити подібної теорії, то ви напевно погодитеся, що нікому не приємно чути заборони та обмеження, крім того, що заборона обмежує свободу іншої людини, ще важливо згадати і про «заборонений плід». Діти не виняток. Вони з захватом кидаються робити те, що їх просили не робити, іноді тому, що просто перевіряють межі можливого в спілкуванні з нами, іноді тому, що заборона провокує зайвий інтерес до недоступного, а іноді просто бажання суперечити.

Отже, напевно доводів на користь того, що пора позбавлятися від частинок «не» у своїй промові, вже досить, поговоримо про те, як цього домогтися. Дуже просто. Потрібно зробити всього два простих кроки. Крок перший, від якого вже цілком відчутно змінюється взаємодія, тому що ефект заборони знімається, але все-таки його одного недостатньо, тому що залишається сама форма вказівки. По суті це просто переформулювання в так званому позитивному ключі. Тобто підбираємо такий дієслово, який по суті відповідає початковим задумом, вираженого за допомогою частки «не».Працюємо словником антонімів: замість «не чіпай» — «поклади», замість «не біжи — «іди повільно» і т. п. Виконайте це проста вправа на папері: розділивши аркуш на три частини, зліва в стовпчик запишіть найбільш часто вимовлені вами заборони, а посередині запишіть, як вони будуть звучати в новому формулюванні. ОтжеКрок перший — позитивна формулювання.

Далі слід маленький проміжний крок — не забуваємо (вірніше, пам’ятаємо) про таких словах як «будь ласка», «будь ласка», «прошу тебе» і т. п. Будемо ввічливими у спілкуванні з нашими дітьми.

І крок другий — позбавляємося від наказового способу, тобто від формулювання «вказівок», «наказів» та спонукань до дії. Робимо це за допомогою займенника «ми» або форми «давай» (замість «не бігай», з якого у нас після виконання першого кроку вийшло «іди повільно» будемо говорити «ми по вулиці будемо йти спокійно» або «давай підемо спокійним кроком»). Виконайте і це вправу письмово: заповніть останній стовпчик вашого листа тими формами, які вийшли у вас в самому кінці всіх перетворень. Отже Крок другийВідмовляємося від наказового способу на користь займенника»ми» і пропозиції «давай».

Спробуйте використовувати цей урок чарівної граматики у своєму повсякденному житті, і самі побачите, що спілкуватися з дитиною буде значно легше, оскільки реагувати згодою на пропозицію завжди легше, ніж підкорятися наказу або дотримуватися чий-то заборона.