Навчитися вважати, з одного боку, легше, ніж писати, але з іншого боку, набагато складніше. Сьогодні я спробую розповісти про ті підводні камені, які можуть попастися батькам на шляху навчання дитини рахунку.

Перше зауваження буде не самим суттєвим, але тим не менш, прочитайте ще раз заголовок і, коли зберетеся знайомити дитину з цифрами і рахунком, Назавжди забудьте слово «раз». Такої цифри не існує, відповідної кількості теж. Намагайтеся, у вас вийде, тренуйтеся «один, два, три...», а «раз» залиште для віршиків про хороброго зайчика.

Друге, хотілося б уберегти батьків від одного Дуже типового помилки — коли наш малюк старанно белькоче «оді», «два» «тйи» і т. д., ми вже радісно потираємо ручки і готові всім друзям, родичам і знайомим повідомити, що чадо вважає. Але Рахунок — це насамперед розуміння того, яку кількість предметів яке носить ім'я тому саме по собі знання дитиною всіх цих слів, зрозуміло, тільки плюс, але в навчанні рахунком це лише проміжний етап. За мою практику роботи в дитячому саду частенько зустрічалися діти, абсолютно впевнені, що вміють рахувати (і тому умовити їх дійсно навчитися рахувати було справою вкрай складним), жваво кричащі «один-два-три-чотири-п'ять» хоч до ста, але при цьому приходять в подив від необхідності порахувати хоча б два каштана, наприклад. Так що, шановні батьки, з самого початку прищеплюйте дітям розуміння того, що предмети треба перераховувати (до речі, від постійного повторення «один-два-три» назви цифр і чисел теж швидше запам'ятовуються), і кожне кількість називається певним числом.

Для того, щоб чому-небудь навчитися, дитина повинна відчути інтуїтивно сам зміст того, що йому належить осягнути, так і в навчанні рахунку дитина має насамперед ввібрати саму суть процесу рахунку. Коли дитина вчиться рахувати, йому необхідно освоїти кілька абсолютно різних по суті процесів — навчитися перераховувати предмети, називаючи кожне кількість послідовно своїм ім'ям, запам'ятати самі назви (один, два, три і т. д.), і зрештою, бачачи довільну кількість предметів шляхом перерахунку встановити, скільки їх.

Написання цифр, це, до речі, теж окремий процес, який щоправда, до рахунку як такого безпосереднього відношення не має. Але вчити дитину позначення тих чи інших цифр на папері більш резонна, зрозуміло, вже після того, як малюк буде розуміти, що позначає число, яке так пишеться.

Зараз проДуже багато різних посібників і просто ігор, які допомагають дитині познайомитися з цифрами і рахунком. Для першого знайомства дитини з цифрами і рахунком краще не вибирати книги, оскільки з самого початку дитині треба показати як перераховувати предмети послідовно, а в книзі малюк може відкрити будь-яку сторінку. Тому Для початку краще всього підійдуть взагалі самі прості й тривіальні речі — будь-які предмети, які малюк зможе з вашою допомогою перераховувати — каштани, кульки, великі гудзики і т. п. Одна тонкість — коли показали дитині один гудзик, наприклад, покладіть її на килимі або на столі, а, відрахувавши дві, теж покладіть їх поруч, щоб дитина бачив кожне кількість окремо і всі разом, одночасно інтуїтивно засвоюючи, як збільшується кількість в числовому ряду. Таким чином, для цих вправ вам знадобиться не десять предметів, а цілих п'ятдесят п'ять.

Якщо ви будете користуватися картинками з певною кількістю предметом, то звертайте увагу на те, що предмети на них повинні бути не розкидані, а краще буде, якщо вони будуть як-то структуровані, наприклад, як точки в доміно. Інакше дитині просто важко буде їх перераховувати. Дуже хороший варіант, який правда зустрічається вкрай рідко — предмети розташовані в ряд (таким чином дитина теж буде відразу наочно бачити збільшення кількості в послідовному числовому ряду).Хороші варіанти ігор з цифрами це пазли, в яких треба з'єднати кількість і число, книжки з віконцями на яких зверху намальовано скільки предметів, а всередині написано число. Непоганий варіант нещодавно ми купили для сина — ось такі коробочки, у яких на чотирьох гранях намальовано одне і те ж кількість різних предметів, а на верхній грані число: