Теми дев'ять років вже, але як видасть що-небудь, так хоч стій, хоч падай. Ось, наприклад.

* * *
Ми Гриші купили в ІКЕЇ гойдалку у вигляді лося, брат на неї видерся, розгойдується з усіх сил і кричить: «Швидше лось! За батьківщину! За Сталіна!» На питання, звідки набрався, відповідає «в якомусь кіно по телевізору бачив» :))

* * *
— Бабусю, я вирішив, що ми Гришу віддамо в нашу школу (Гриша, на секундочку, ще навіть не народився), все-таки вона перевірена, Аня там вчилася, я там вчуся...
— Ну, добре, як скажеш...
— І ти його туди поведеш, адже мене вже не потрібно буде водити, мені буде чотирнадцять років...
— Артем, я може і не доживу до того часу...
— А! Не доживеш?! Ну якщо не доживеш, то не хвилюйся, я сам його відведу!
(Ага, можеш розслабитися там, якщо помреш, правнук в надійних руках)

* * *
Гортає Гришину книгу, в якій сторінки поділені на три частини і перегораються окремо, книга про тварин родини — «Мама, тато, я». Перегортає і вголос коментує: «Зараз зроблю сім'ю... мама — курка, сина — порося і тато — козел»
(Дуже :)))

* * *
В школі отримав сім балів з десяти за складання тексту з набору слів. Підвело його останнє речення, яке виглядало так — «В вікно зазирала мокра трава»
(Романтик, розумієш...)

* * *
Ще шкільне. Задали скласти словосполучення за зразком «хто і хто» і «хто і що», склав «Аня і Маша» та «Гриша та іграшки», потім на основі цих словосполучень треба було скласти пропозиції, придумав — «Аня і Маша мої сестри», «Гриць і іграшки валялися на підлозі»