Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Мамині помічники

Чи допомагає Вам дитина вдома? Чи знайома Вам така картина: Ви входите в кімнату, а навколо розкидані іграшки, папірці, книжки, одяг… І на все є пояснення: «Мамо, я тут граю!» Господи, яка допомога?! Не допомагаєш, так хоча б цінуй той порядок, який я навела!

Звичайно, Ваше роздратування виправдано, деякі змогли б утримати себе в руках і не розгнівається. Але це для нас, дорослих, заєць, що лежить на кубиках, покритих уривком ганчірки — просто набридла іграшка. А для дитини це Іван Петрович Зайцев, який прийшов з роботи і відпочиває, тому будити його не рекомендується щоб уникнути сліз і скандалів з боку малюка. А на килимі — це не підозрілі уламки. «Просто тут сталася страшна аварія, і люди чекають приїзду співробітників ДАІ. Так он вони їдуть!» По дорозі з дитячих книжок…

Злитися і тим більше кричати марно. Оскільки основна діяльність дитини — це гра, грати він буде постійно, освоюючи все нові й нові простори квартири. У кімнатах, на балконі, у ванній і навіть у туалеті будуть спати, їсти, працювати, їхати і плавати зайці, їжаки, машинки і ляльки з власною біографією і передісторією. Це добре, це значить, дитина росте, розвивається і освоює нові соціальні ролі. Але як бути з постійним безладом? Адже якщо дати йому волю, то скоро і ступити нікуди. Як привчити дитину прибирати за собою іграшки і хоча б мінімально допомагати по дому?

Доведеться прийняти той факт, що розкидання зайців і ляльок — природна потреба зростаючого чоловічка. Тому виділіть дитині свій власний кут (або цілу дитячу кімнату, якщо дозволяє метраж квартири), де він зможе не тільки зберігати свої іграшки, але й безперешкодно щось розкидати.
Навіть самий маленький дитина має потребу в особистому просторі, яке він зможе «обставити» по своєму смаку, навіть якщо Вам така обстановка здасться бардаком. (Згадайте творчий безлад на столах у багатьох дорослих, який навіть сприяє їх плідній роботі).
Виділивши дитині свій власний кут, Ви позбудетеся від його спроб «мітити загальну територію в надії отримати власний «шматок».

Строго обговоріть з дитиною, до якого часу всі іграшки повинні бути прибрані з «громадських місць»: з дивана, з ванною і т. д., якщо малюк там грав. Наприклад, до Вашого приходу з роботи. Інакше вам особисто доведеться зруйнувати такий затишний будинок ляльок Барбі.
Подбайте, щоб дитині було куди скласти своє «господарство». Підійдуть ящики, закриті полиці в шафі, на яких можуть далеко від сторонніх очей виспатися втомлені після роботи зайці і постраждалі в аваріях машинки.
Можна запропонувати малюкові забиратися під веселу музику. Певна пісня може бути навіть сигналом до початку збирання. А можна підключити змагальний азарт малюка і попросити його прибрати всі іграшки, поки звучить пісня. А після перевірити, на яку оцінку забрався дитина: не сунув він похапцем книжки упереміш з одягом в коробку від конструктора.

Привчіть малюка переодягатися в домашній одяг відразу по приходу додому, а той, що зняв, розкладати і розвішувати по певним шафах. Маленьких дітей привчає до порядку історія, що «улюблена футболка образилася і загубилася, адже ти ніколи не клав її на місце, тому гуляти підеш в нелюбою». До речі, «образитися» може і іграшка, яку регулярно забувають у мами під боком або під ногами…

Демонструйте особистий позитивний приклад: регулярно прибирайте на місце свої книжки, газети, одяг і т. д.

Дайте дитині певну кількість нескладних обов’язків, які можна виконувати з задоволенням. На цьому етапі важливо не змусити дитину працювати, а прищепити йому смак до праці, показати, що і як можна зробити для загальної користі.
Такими нескладними обов’язками можуть бути витирання пилу або полив кімнатних рослин. Зацікавте малюка красивою пушком, якій можна змахувати пил. Зробіть для кожного квіткового горщика табличку з назвою рослини і зазначенням частоти поливу. Разом з малюком по енциклопедії подивіться, як може цвісти це рослина, якщо за ним добре доглядати.
Щоб малюк не забував про «громадське навантаження», можна намалювати красивий графік робіт (завести ошатний календар), а за підсумками місяця/півріччя/року вручати вітальну листівку або невеликий подарунок за відмінне виконання обов’язків.
А от гроші пропонувати не слід. Все-таки дитина повинна розуміти, що така робота має добровільно-примусовий характер, а, отже, не оплачується, а тільки заохочується.
Більш дорослі діти можуть вже впоратися не тільки з пилом або лійкою, але і сходити за хлібом, помити тарілку або підмести підлогу.
Намагайтеся зробити роботу дитини самостійною і важливою, тоді він буде виконувати її з великим задоволенням. Не оберігати дитину від роботи — це важливий виховний момент. Ще Ст. А. Сухомлинський писав, що Навчити дитину відчувати радість від праці — найважливіше завдання педагогіки.

Також будьте готові до того, що Ваша дитина ще занадто малий для цієї допомоги. Тому його основне завдання — не сильно ускладнювати Вашу і без того насичене життя додаткової прибиранням. Вселити цю думку дитині непросто, а, можливо, не так вже й потрібно. Адже якщо Вас дратує безлад — справа не в дитині, а в Вас. Звичайно, після роботи хочеться відпочити на вільному дивані, а не лаятися, кричати і благати дорогоцінне чадо прибрати за собою іграшки. Але роздратування пройде, якщо ви задумаєтеся про те, що дитина влаштував безлад ненавмисне, він просто грав. А обмежуючи дитини в цьому, Ви обмежуєте її свободу. Зрештою, ідеальний порядок — не головне. Головне, щоб дитина допомагати брався «від душі». А вже як вийде — теж справа десята.