Відправною точкою цього поста з'явився коментар однієї користувачки «Мінібанди» з ніком Olga, яка на мої сентенції про «непотрібності» пустушки впевнено висловилася: «Ну і нехай! Мамі теж потрібно іноді відпочивати».
Спочатку я здивувалася: відпочивати? Від кого? Від власного драгоценнейшего чада? А хіба відпустку по догляду за дитиною дано не для того, щоб доглядати за дитиною, а не віддаватися дозвільному розслабленню?

Так я думала до недавніх пір. Але позавчора, притащив з тригодинний «прогулянки» впереміш з фарбуванням стін в дитячому саду і відвідуванням поліклініки, обох дітей, два десятка яйця (шість з яких я благополучно розбила по дорозі), велосипед, два пакети з продуктами; скорботно глянувши на гору посуду і не меншу гору непрасованої білизни (і звідки тільки воно береться?), я раптом зловила себе на думці, що дуже хочеться кудись звалити на пару днів. Тільки не на дачу, озброївшись відром і лопатою, і не у відрядження на науково-практичну конференцію. А куди-небудь подалі, щоб нахабно віддаватися тиші і спокою.

Напевно, це не відповідає думку про щасливу сім'ю і ідеальної матері. Так роблять тільки зозулі. Але мені дуже захотілося кинути виклик традиціям і крикнути: «Мами — теж люди! Ми не машини з приготування їжі та прибирання території під дитячі зойки-верески. Хоча у машин хоч поломки бувають, а мама — «професія» без вихідних і свят».
Татам ж дозволено мати хобі у вигляді риболовлі, пейнт-болу, виїзного футболу або боулінгу. Чому жіноче хобі традиційно пов'язують з сім'єю: шиття, в'язання, висаджування квіточок?
Я не сперечаюся, що тільки мама може швидко заспокоїти дитину, що плаче. Тільки мама може зварити дитині кашу і нагодувати чадо. Тільки вона допоможе дочці з завданням з математики, синові з казкою про Колобка, і навіть чоловікові з програмою банківського кредитування. Тільки мама... Тільки мама дуже сильно втомилася!
Мами сумлінно триста шістдесят п'ять днів у році шматують на кухні катрошку-морквину і вірять в те, що на світі є ще щось крім горохового супу. Дозвольте їм хоча б на пару днів згадати про те, ким вони були до того, як стали мамами!

Всі! Питання з «втечею» був остаточно вирішене. Але ось кожна зможе залишити дитину? Звичайно, ні! Навіть якщо турботливий тато готовий запропонувати маляті свою груди замість маминої, навряд чи варто залишати немовля чи хворого малюка. Питання про те, скільки має бути дитині, щоб мама могла його залишити ненадовго з кимось із родичів заради власного задоволення (як кричуще це звучить!), може вирішити тільки сама мама. Є трилітки, які залежать від матерів, ще сильніше, ніж однорічні. Якщо ж ви впевнені, що малюк може обійтися без вас якийсь час, сміливо їдьте, хоча б до заждавшемуся вас моря.

До речі, є ж ще мами, до яких належу і я, які самі з величезними труднощами відриваються від своїх старших діток. Мені весь час здається, що краще мене зварити горезвісний гороховий суп не зможе ніхто! І, звичайно ж, без мене дітей не так одягнуть, не зможуть вкласти спати вчасно і т. д.
Хоча, коли мені довелося лягти на тиждень у пологовий будинок, а через рік на два тижні в лікарню з молодшим, чоловік з дочкою чудово справлялися, а думок про те, що без мене все пропало не було просто, цілі були інші). Однозначно, таким матусям відпочинок від материнства потрібен в першу чергу!

Не обов'язково, звичайно, їхати у відпустку. Я теж не змогла відразу так кардинально змусити себе змінити свого стереотипу про ідеальної дружини і матері. Але можна, наприклад, зайнятися вдосконаленням своєї англійської або посиленими тренуваннями своїх «попиних вух», навіть фігурним випилюванням лобзиком (все краще, ніж гороховий суп)! А якщо хочеться зовсім по-мінімуму, допоможіть своїй подрузі оновити інтер'єр і прогуляйтеся з нею по магазинах.
Що мені не дозволяло влаштувати втечу раніше? Почуття провини, тиск громадської думки. Але тепер я зрозуміла, що якщо малюк постійно бачить втомлену маму, то у нього може скластися невірне про неї думку. Тому я приготувала свій рюкзак і... До зустрічі, дорога родина!

PS: Звіт про моєму першому «відпустці» наведу пізніше.