ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Малеча! Встаємо на ковзани!

Мода — дама мінлива, але все ж деколи повертається. Так, у зв’язку з блискучими перемогами російських фігуристів і не без допомоги відомого льодового шоу «Льодовиковий період» у минулому році почався повальний бум на дитяче фігурне катання. Моя подруга не могла ні за які гроші купити ковзани для своєї донечки. Так примхлива анемона Мода «бере своє».
Якщо і ви теж вирішили виростити майбутніх Ягудіна і Слуцкую., то, як кажуть, прапор вам в руки!

Якщо вашій дитині вже виповнилося два, сміливо можете вести його в секцію фігурного катання (так кажуть професійні тренери). Малюка-активіста не менш активні батьки можуть поставити на ковзани року в півтора, а то й раніше! Але по своїй практиці я можу сказати, що і пізніше ви нічого не втратите. Наша дочка прийшла в фігурний спорт, як тільки їй виповнилося три, і моя думка — рано! Хлопці, що потрапили в секцію роком пізніше буквально за 3-4 місяця нагнали нас, завдяки тому, що каталися вже усвідомлено, розуміючи, чого від них хоче тренер, а головне — з самовіддачею і хорошим спортивним запалом, чого не було у нас в наші три.
Але в якому б віці не вирішили кувати майбутнього чемпіона не забудьте про дві найважливіших складових осягнення азов фігурного катання: а саме, про ковзани і… емальоване відро на 10 літрів! Про ковзанах поговоримо окремо, а от про відро (так-Так, ви не помилилися!) розповім докладніше пізніше.

Для такого малюка беріть фігурні ковзани самого маленького розміру, якого тільки знайдете (навіть якщо у вас відчайдушний хлопчисько і в майбутньому плануєте займатися зовсім не фігурним катанням, а хокеєм). Просто знайти маленькі фігурні ковзани набагато простіше, ніж хокейні.
Очевидно, що техніки катання в цих двох видах спорту істотно відрізняються, але для вас на першому етапі головне, щоб малюк «відчув лід», навчився координації рухів, отримав впевненість і стійкість на ковзанах. Звичайно, в майбутньому доведеться зробити вибір на користь фігурного катання, або на користь хокею, але у віці двох років замислюватися про це рано (в хокейні секції діточок приймають набагато пізніше). А ось «поставити на ковзани» цілком можна.

У нашій групі всі хлопці (за винятком одного) через один-два роки занять «перекваліфікувалися» з фігуристів у хокеїстів, буквально за пару хвилин пристосовуючись до нової техніки катання.
Якщо ви вирішили займатися з тренером, то все ж пам’ятаєте, що міцніше і надійніше батьківських рук ваше чадо ніхто не втримає. Тому будьте готові до того, що на перших етапах вам теж доведеться стати на лід. Не вмієте кататися? Не біда! Навіть в Олімпійській школі фігурного катання мами і тата-«чайники» ходять у своїй звичайній взуття (а не в ковзанах) уздовж бортів, тримаючи за руку своїх малюків. І вам туди дорога! Тримайте свою дитину так довго, як буде потрібно: нехай у нього пройде страх, інакше часті падіння можуть викликати огиду до даного виду спорту, а ми ж зовсім не цього добиваємося, правда?
Роки два цілком реально поставити малюка на ковзани за три-чотири місяці при грамотному підході.

Тепер поговоримо про те варіанті, коли ви бажаєте освоїти ази фігурного катання з малюком самостійно. Ви не забули про відрі? На жаль, на вуличних ковзанках надзвичайно важко (неможливо, нереально — потрібне підкреслити) знайти дзеркальний, рівний, не запорошенний снігом лід. Отже, наливаємо у відро води, озброюємося дерев’яною лопаткою і заливаємо собі мікро-великий крижаний каток на площі. Малюкові потрібен зовсім крихітний шматочок льоду. Тепер перевертаємо відро вниз головою — відмінний «держатель» для крихти готовий. Він стане в нагоді вам на той випадок, коли ваша спина, виснажена катанням (або ходьбою) в напівзігнутому стані дасть про себе знати ниючими болями, а ваш малюк зможе, нарешті відпустити вашу руку і довіритись своїм ногам. Нехай він спирається про відро і дріботить (або котиться — це вже в кого як спочатку виходить) слідом за ним.
У школах фігурного катання для цих цілей є спеціальні «тренажери», але купити його де-небудь навряд чи вдасться, а на масових катаннях дані пристосування знаходяться в такому жахливому стані, що зовсім не виправдовують свого функціонального призначення і навіть можуть стати причиною травми дитини. Бо відро вам доведеться як не можна до речі.

Існує думка про те, що заняття фігурним катанням можуть призвести до формування плоскостопості у дітей. Ця думка помилково. Навпаки, подібна навантаження лише зміцнює звід стопи і голеностоп. Моя дочка прийшла в фігурне катання з вираженим плоскостопістю, зараз ситуація вже набагато краще. Єдине, їй дещо складніше дається приземлення після стрибка внаслідок неправильно сформованої, «плоскої ступні, але про шкоду для стоп не може йти і мови.

Інша справа — травми. Як будь-який інший вид спорту, фігурне катання — травмонебезпечно, і ви не можете не враховувати цей факт. Не буду зараз вас лякати перерахуванням всіх проблем, з якими може зіткнутися початківець фігурист, скажу лише те, що для початку вам потрібно навчити дитину правильно падати, групуватися при падіннях і, звичайно ж, від них оберігати. Синці неминучі, але постарайтеся, щоб їх було якомога менше, будьте поруч, оскільки на першому етапі навчання малюк повинен «відчувати лід п’ятою точкою» як можна рідше. І подбайте про те, щоб потилицю дитини був міцно захищений (хоча б щільною, еластичною шапочкою, а краще двома, так товстіший!). Не зайвим буде і інший захист (підійде навіть роликовий). Не прагніть відразу натягнути на дитину гарне плаття або комбінезон. Нехай для початку навчитися кататися в товстенькому штанцях на підкладці (менше і ризику, і сліз).

В результаті двох-трирічний карапуз буде виписувати на свіжому морозному повітрі такі фінти, яким позаздрять навіть дівчата-п’ятикласниці (звичайно, і вам для цього доведеться чимало попрацювати). Думаю, це набагато краще, ніж сиднем сидіти в санках, вкутаним зверху бабусиним вовняною хусткою. А ми з донькою будемо пильно стежити за продажами емальованих відер в наших магазинах.