Батькам і самим під силу зробити деякі заходи, щоб полегшити стан свого «дисбактериозного» крихти.

Ще раз скажу, що все нижче перераховане відноситься лише до симптоматичному лікуванню.

1. Вважається, що як можна довше потрібно продовжувати грудне вигодовування. Якщо є необхідність, то існує можливість навіть виключення всіх інших продуктів, крім маминого молочка.

2. Рідкий стілець з домішками слизу, наявність неоднорідного стільця (з твердої першою частиною і рідкої другий) говорять про ознаки запалення стінок товстої кишки. Допомогти в цьому випадку можуть відвари із звіробою, м'яти перцевої, календули, ромашки.

3. При запорах (якщо стільця немає більше двох діб) можна дати дитині відвар з свіжого ревеню або сени.

4. Якщо рідкий стілець мучить дитину частіше 7-8 разів на день, то відмінно допомагає відвар кори дуба. Мого синочка просто рятувала шкірка граната: її можна використовувати як свіжу, так і сушити, а потім невелику жменьку заварювати окропом, витримати 15 хвилин на водяній бані, остудити і давати малюкові невеликими порціями 3-4 рази на день.

5. За порадою інфекціоніста нам довелося прибрати з раціону сина (і вам того ж раджу) всі продукти, які можуть спровокувати бродіння в товстій кишці (цукор, бобові, будь-які свіжі солодкі фрукти, фруктові соки і овочі).

6. Якщо ваш малюк добре переносить молочні продукти (чого не скажеш про моє), то давайте йому кисломолочні продукти (краще всього ацидофільні напої).

7. Якщо у вас є підозра, що у малюка в наявності хвороботворні бактерії, то насамперед слід прибрати «погану» флору. Тут можна піти двома шляхами: якщо ви знаєте (за результатами аналізів), який вид бактерій завдає шкоди кишечнику вашого малюка, то можете використовувати бактеріофаги — бактерії, які діють лише на певні мікроорганізми. Так стафілококовий бактеріофаг діє на стафілокок, колі-протейний бактеріофаг — на протей і т. д. або можете застосовувати антибіотики.

8. Непоганий результат може принести використання коротким курсом біопрепаратів з високою антагоністичною активністю — «Ентерол», «Бактисубтил» або «Наріне». Але їх застосування — це знову ж палиця о двох кінцях. Оскільки вони заселяють кишечник флорою, чужої для людського організму.

9. Разом з процесом «витравлювання» хвороботворних мікробів, потрібно вивести з кишечника токсини, одержувані в процесі життєдіяльності цих бактерій. Для цього використовують різні сорбенти: «Смекта», «Ентеросгель», «Полифепам», «Фільтрум» і т. д.

10. Наступним етапом буде заселення кишечника «нормальної» мікрофлорою. Хоча слід зауважити, що всі біопрепарати не приживаються в кишечнику надовго. Вони лише створюють тимчасові сприятливі умови для зростання власної мікрофлори малюка. прийом даних препаратів може тривати досить тривалий час. На цьому етапі особливу роль відіграють так звані «пробіотики» — тобто препарати, що містять живі мікроорганізми. Біфідобактерії містяться в таких препаратах як «Биовестин», «Біфідумбактерин», «Бифистим». Лактобактерії сосьавляют основу «Лактобактерину».Комплекс біфідобактерій та інших мікроорганізмів міститься в «Линексе», «Бифиформе», «Биовестине-лакто», «Примадофилусе» і т. д.

11. На додаток до пробіотиків можна застосувати пребіотики, тобто ті речовини, які активізують ріст і життєдіяльність «нормальної» мікрофлори — «Дюфалак», «Хілак-форте», «Лізоцим» або «Лактусан».

12. Спробуйте підключити до лікування ще і ферменти — «Абомін», «Мезим» або «Панкеатин». Хоча нам в свій час вони не допомогли, а «спас» «Креон».

13. Ще раз нагадаю, що в першу чергу потрібно знайти «джерело бід», тоді дане лікування принесе відчутну користь — перевірено на своїх дітях.

Здоров'я вам і вашому малюкові!