Який батько не мріє, щоб його діти вчилися в школі, де однаково добре і морально, і фізично, де розвивають здібності дітей і не ламають їх психіку, де прекрасні педагоги дають знання з навчальних предметів, так і взагалі по життю, де милі ввічливі однокласники стають надійними товаришами Вашій дитині.
Але чи можливий такий ідеал?
Незважаючи на різні розмови про погіршення рівня сучасної освіти та компетенції вчителів, хороших шкіл чимало. Але як серед них вибрати саме ту, що стане другим домом, куди завжди відкриті двері?
Для початку, треба вибирати заздалегідь. Чим раніше — тим краще. Запис у перший клас починається зазвичай навесні, тоді ж проводяться вступні іспити в деяких елітних або гімназійних школах. (Про те, що саме будуть питати з Вашої дитини, ми ще поговоримо в наступних статтях.)
Чим раніше визначитеся, в яку школу піде дитина, тим більше часу буде у Вас на його підготовку до школи, ґрунтуючись вже на вимогах конкретного навчального закладу. Може бути, Ви навіть віддасте дитину в прогімназії або підготовчий клас при цій школі. Тоді малюк не тільки поповнить свої початкові знання, але й адаптується до нових умов: класному приміщенню, системі уроків і змін, до нового вчителя.
Отже, припустимо, що часу для вибору поки предостатньо. Існує декілька критеріїв, за якими треба вибирати «другий дім»:
1) Плата за навчання.
Найчастіше бувають платними приватні школи, а безкоштовними — державні. Тому цей критерій можна ще назвати: «чи Готові Ви віддати дитину в звичайну загальноосвітню школу?»
Зараз побутує думка, що якщо є кошти, краще віддати дитину в платну школу, там вчать краще. Це не так. Міцні знання може дати і районна школа навпроти Вашого будинку. Плата за навчання і приватний статус школи — ще не показники кваліфікації її педагогів. Приватна школа — не завжди хороша. Також як і державна школа не завжди безкоштовно (якщо підсумувати збори у фонд класу, оплату додаткових занять і гуртків, що зараз не рідкість) Тим більше, що якість освіти залежить і від бажання самої дитини вчитися, від його можливості сприймати нову інформацію.
Сенс вибирати приватну школу є, якщо Ваша дитина потребує особливої уваги з боку педагогів. Класи в таких школах ніколи не бувають великими, і вчитель може попрацювати з кожною дитиною індивідуально. Це корисно, якщо дитина повільний, сором'язливий, відстає за якимись показниками розвитку.
Або навпаки ухиляється від навчання, користуючись тим, що в класі державної школи крім нього ще 30 чоловік, і вчитель просто не встигає проконтролювати, що і як зрозумів кожен.
Приватна школа хороша для старших дітей, які вже визначилися з навчальними пріоритетами і хочуть, наприклад, сконцентруватися на глибокому вивченні іноземних мов.
В інших випадках, на мій погляд, краще вибрати безкоштовну державну школу.
Ось одна історія до роздумів:
Мені довелося проходити переддипломну практику в державній школі, багатій власними традиціями, успішними випускниками та схвальними відгуками.
Школа ця знаходиться в центрі Москви, і вона абсолютно безкоштовна.
Щоранку до її воріт під'їжджають іномарки з тонованими стеклами, з яких гувернери виводять дітей від 7 до 16 років. Я питала у вчителів: «Чому у звичайній загальноосвітній школі навчаються діти з настільки забезпечених сімей? Чому їх батьки не влаштують в який-небудь приватний пансіон?»
На що мені відповідали, що в школі дуже високу якість освіти, безліч факультативів, вона співпрацює з багатьма ВУЗами, і всі її випускники успішно вступають в інститути.
А головне, це державна і безкоштовна школа. Тут ніхто не буде терпіти лінь і амбіції багатих учнів, адже вони навчаються нарівні з іншими. Тут грають роль тільки особисті досягнення, а не статус папи. І заможні батьки привозять сюди своїх дітей за хорошими знаннями, а не за «особливими привілеями», забезпеченими платою за навчання.
2) Облік індивідуальних особливостей і здібностей дитини:
Як би особисто Вам не здавалися привабливими і престижними мовна гімназія або школа з математичним ухилом, подумайте сто разів — скаже Вам дитина «спасибі» за цей вибір.
У школах (або класах) з особливим ухилом навантаження часто перевищує розумні для маленької дитини межі: більше навчальних годин, складніше для розуміння підручники, важче і об'ємніше домашні завдання.
Навіщо так навантажувати учня початкових класів, навіть якщо у нього є певні здібності? Підросте, визначиться з вибором захоплень — сам вирішить, чи потрібна йому профільна школа. А поки що нехай вчиться основам читання, письма, поведінки, вчиться вчитися. Скільки дітей, які закінчили початкову школу, погано читають і зовсім не можуть самостійно працювати. У багатьох це наслідок того, що у початкових класах їх дуже перевантажували непотрібними їм поки предметами, відволікаючи увагу від головного і відбиваючи охоту вчитися.
А вже якщо у дитини немає схильностей до певних наук, він слабенький в знаннях або має проблеми зі здоров'ям — і зовсім не замислюйтесь про збільшення для нього навчального навантаження.
Ставте перед дитиною завдання, які він може вирішити, і шукайте вершини, які він зможе підкорити. Інакше від вивчення наук буде мало користі, а на школу почнеться алергія.
Продовження слідує...
