Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Велика перерва

Проводжаючи дитину до школи і зачиняючи за ним двері, батько думає, що вже там-то чадо буде під наглядом, під невсипущим контролем вчителів. І справді буде. Але тільки на уроці.
Запитайте будь-якого дитини, що він або його однокласники роблять на перерві? Навіть те небагато, що не побоїться розповісти дитина, може Вас неприємно здивувати і налякати. Тому що більшість дітей на перервах «стоять на голові», а попросту — бісяться.
Це і зрозуміло: відсидівши 40 хвилин на незручному жорсткому стільці, хочеться розім’яти м’язи і дати волю почуттям. І завдання дорослих (учителів і батьків) — навчити дітей якщо не вести себе приблизно, то хоча б скаженіти в рамках розумного, без неприємних наслідків.

Давайте подсмотрим, що ж такого небезпечного і небажаного роблять діти під час зміни?

На перерві діти б’ються.

На жаль, Бійки в школі — не рідкість. Зазвичай такі події (іноді і з кривавим кінцем) не афішуються вчителями та шкільною адміністрацією (за винятком випадків, коли в справу втручається міліція).
Але розпитайте дітей чи знайомих батьків, і навіть у благополучній школі Вам розкажуть історії на тему: «А Вася йому по голові, а Коля йому в ніс…»

Сучасний темп життя, дратівливість і запальність батьків передаються дітям. Але вони, на відміну від дорослих, ще погано контролюють свої емоції і не розуміють, що можуть один одного серйозно покалічити. Дріб’язкова сварка по дурному приводу часто переростає в бійку з наслідками для здоров’я.

Тому не вчіть дитину вирішувати спори на кулаках і давати здачі. Дипломатія — ось головний козир того, хто хоче зберегти здоров’я і нерви.
З раннього дитинства пояснюйте дитині, що бійки — не жарт. Не можна бити по голові, обличчю, розмахувати ногами і т. д. Не лякаючи, розповідайте, що у випадку бійки страждають обоє: і той, хто програв, і той, хто нібито переміг. Обом боляче, обом дістаються синці (і це ще мінімум). А уявний переможець потім буває засуджений іншими людьми, а нерідко і міліцією. При цьому конфлікт все одно виявляється невирішеним.

Якщо Ви відчуваєте, що Ваш дитина — забіяка по натурі, або йому важко спокійно вирішувати свої проблеми — пограйте з ним в рольові ігри, обговоріть можливі конфліктні ситуації, знайдіть компроміси і мирні, словесні шляхи вирішення.
Поділіться власним досвідом — розкажіть, як Ви в дитинстві вирішували такі спірні питання. При цьому іупирайте на те, що Ваше рішення виявилося вірним і принесло вам справжню перемогу.

Якщо ж Ви дізналися, що дитина з ким-то регулярно б’ється в школі — Постарайтеся поговорити з опонентом, покартати його, у крайньому випадку — грізно насварити. Але пам’ятайте, що такий прийом добре діє тільки на молодших школярів. Втручаючись у справи підлітків, Ви тільки погіршить ситуацію і зробите дитини винуватим.
Тому вчіть дипломатії заздалегідь, щоб, досягнувши підліткового віку, дитина вже сам міг «виплутуватися» з неприємних ситуацій.

На перерві діти висовуються з вікна, штовхаються на сходах і т. п.

Пустощі до добра не доводить — це відомо. А вже якщо поруч немає дорослого розумної людини, готового зупинити бешкетника дитини — наслідки можуть бути непередбачуваними. Адже як буває: діти і не хотіли зробити нічого поганого, просто веселилися, штовхалися, забули про здоровому глузді, а потім когось випадково зіштовхнули, зачепили, і… крик, сльози, ПП…

Звичайно, в школі за учнями вчитель повинен стежити. Але давайте будемо реалістами. У вчителя учнів багато — за всіма потрібен очей до очей, а око всього двоє. Тим більше, що деяким дітлахам і потрібна всього одна безконтрольна хвилинка, щоб невдало пожартувати.
Багато вчителів на перервах займаються з дітьми, грають, розмовляють. Але не всі.
Вчителі — теж живі люди, і на перерві зазвичай йдуть в учительську за журналом, в їдальню поїсти-попити і т. д. Їм теж потрібен відпочинок від виступів на уроці.
Але як же бути з безпекою дітей?

Хто знає, що вигадає дитина, не контрольований дорослим? Може, вирішить висунутися у відкрите вікно? Або зіштовхнути однокласника зі сходів? Може, буде поливати всіх водою з лійки або їсти землю з квіткових горщиків? Діти — вони такі витівники.

Всіх ситуацій не зможе передбачити ніхто. Тому найкраще, що можна зробити — придумати дитині заняття для зміни.

Можна запропонувати дітям робити на перерві уроки. Мовляв, так додому менше залишиться. Не кращий варіант, звичайно, адже зміна дається для відпочинку, так і шумно під час зміни — важко сконцентруватися, щось запам’ятати. Але часто таке дострокове приготування уроків здорово відволікає дітей від пустощів. Ще б: прийдеш додому, а в тебе вже готові уроки — можна обідати і відпочивати!
А для слабких учнів, з якими нікому і ніколи займатися вдома — це часто єдиний спосіб підготуватися до завтрашнього навчального дня. На зміну їм однокласники і підкажуть щось, і списати дадуть. Так в зошиті і в голові хоч щось з’явиться.

Але більш правильний варіант — на перерві відпочивати.
Складіть дитині з собою настільну гру (карти не в рахунок!) — дитина буде чекати зміни з нетерпінням, щоб розкласти її на парті і зайняти півкласу захоплюючою справою. Неважливо, що це буде за гра: яка-небудь «Монополія», гра на логіку чи на складання слів — головне, щоб в неї можна було грати цілою юрбою, команда на команду.
Дівчатка на перервах охоче прикрашають розмальовки, вишивають, грають в ляльки. Тому можна скласти доньці в портфель невеликий набір для рукоділля або творчості або улюблені іграшки.
Реанимируйте стару-добру резиночку, в яку з користю для затерплих м’язів можна пострибати в коридорі.

З’ясовуйте, що подобається Вашій дитині, шукайте для нього нові захоплення, якими він із задоволенням займеться вдома і в школі, та ще й інших захопить.
Адже їсти землю з квіткових горщиків цікаво, тільки коли зайнятися більше зовсім нічим. Продовження слідує