Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Жіночий Журнал – «Мелітополь»

Новини та поради для прекрасної половини!

Що робити з дитиною, яка робить що-то зло?

«Що робити, якщо дитина робить щось мені на зло?», — цим питанням рано чи пізно переймаються всі мами, а діти роблять щось на зло батькам і в три роки, і в п’ять, і в чотирнадцять.

Класичний приклад такого «зло» виглядає так «Я йому заборонила, а він дивиться на мене, хитро посміхається і все одно робить». Але, дорогі батьки, хочу вас засмутити, це ще не зло. А от коли ви з піною у рота підбігаєте до дитини, тремтячими від обурення руками хапаєте його за шкірку і видаєте крик із серії «я тобі що сказала?» і далі за текстом, ось це вже сталося те саме «зло».Я звичайно перебільшую, батьки, зрозуміло, не такі монстри як я змалювала, проте, я думаю, головна думка тепер цілком зрозуміла — говорити про те, що щось зроблено зло можна тільки тоді, коли є реакція — невдоволення, злість, роздратування, гнів, обурення, лють і т. п. з боку того, на кого це «зло» було направлено.
Звідси кілька наслідків.Перше — практично неможливо зробити зло тому, хто не схильний в принципі відчувати таке почуття, як злість. Друге — здійсниться «зло» чи ні, залежить тільки від вас, якщо це «зло» роблять вам. І, ви вже можете й самі сформулювати третє — якщо ваша реакція буде максимально спокійною, всякий сенс робити «зло» пропадає, в мистецтві «зло» жанр театр одного актора не затребуваний. Отже, перший і, треба сказати, найефективніший спосіб боротися з «зло», які б причини не лежали в основі цієї поведінки у вашої дитини, це просто не звертати уваги. Правда, є одна умова, це працює, тільки якщо ви реально можете не звертати увагу на те, що відбувається (якщо дитина робить щось, що загрожує його життю і здоров’ю, зробити вигляд, що вам це все одно у вас навряд чи вийде), якщо ви не будете по-справжньому спокійні, нічого не вийде. Якщо мова йде про порушення якихось принципових для вас заборон, і дитина знову і знову робить те, що ви не допускаєте, можливо, варто ще раз прочитати (або прочитати вперше) вже опубліковану мною статтю про те, як правильно забороняти. Взагалі дію всупереч забороні це другий (крім очікуваної реакції) невід’ємний компонент формули хорошого «зло», тому тема «зло» переплітається з темою «можна» як не можна більш тісно.

До речі, так само як і у випадку з заборонами, у випадку з «зло» Потрібно в першу чергу розібратися у власних почуттях — що саме з того, що робить дитина викликає у вас роздратування? Розсипати крупу не можна тому, що ви не можете дозволити собі купити новий пакет або тому, що вам просто не хочеться зайвий раз підмітати підлогу, а може бути заборона на гру з їжею взагалі це ваш принцип. Якщо ви розберетеся в собі, вам стане значно зрозумілішою, як себе вести — змиритися і навчити малюка підмітати підлогу самому (я анітрохи не жартую) або просто прибрати крупу в недоступне для дитини місце.

Ну і останнє, що варто сказати у цій темі, так це нагадати вам про те, що Ніщо не заважає вам висловлювати будь-які виникаючі у вас почуття якщо ви робите це в прийнятною, адекватній формі, не завдаючи шкоди оточуючим. Так що, якщо політика «я нічого не бачу, мені все одно» у вас не пройде, можете сміливо повідомити своєму чаду після влаштованого для вас чергового спектаклю, що ви злитеся, вам неприємно і подібна поведінка вам зовсім не подобається. Якщо ви зробите це щиро, ваші інтонації і жести будуть відповідними і слова переконливими, клянуся вам, дитина як мінімум задумається (якого б віку він не був), адже розстроювати маму зовсім не в його принципах і інтересах.