ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

ЗНЗ №8 – Мелітополь

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Психологічний тест «Малюнок сім’ї» (частина 1)

Чи можливо побачити світ очима дитини? З усіма його законами, цінностями і правилами, які так далекі від нашої «дорослого» життя.

Своє знання про світ малюк черпає з його бачення своєї сім’ї. Напевно, можна говорити, що спочатку сім’я — ось світ малюка. Яке місце, на його власну думку, він займає у вашому домі? Якими він бачить батьків і їх відносини? А як мамі і татові краще зрозуміти свого сина чи дочку? Дати відповіді на ці питання і покликана нескладна психологічна методика «Малюнок сім’ї», яку дуже часто й повсюдно використовують зараз як в дитячих дошкільних установах, так і в початковій школі.

Дана методика спрямована на виявлення емоційних проблем і труднощів у взаєминах всередині сім’ї. Вважається, що в малюнку діти можуть виразити те, що їм важко буває висловити словами.
Існує безліч варіантів як застосування цього тесту, так і обробки результатів. Дитину просять або намалювати свою сім’ю» (Ст. Хьюлс), або «будь-яку сім’ю» (Тобто Хаммер), або зобразити «всіх членів сім’ї, зайнятих чим-небудь» (методика «Кінетичний малюнок сім’ї» Р. Бернса). Іноді завдання дається і дитині, і дорослим. І тоді з’являється можливість порівняти точки зору на сімейні стосунки батьків і дітей.

Як зрозуміти, що малюк вже готовий до виконання тесту, що він «доріс» до нього? Поки малюк малює чоловічка як кульку з паличками-ручками і ніжками — застосовувати тест рано. А от коли у намальованого людини почнуть проявлятися окремо тулуб, голова і кінцівки (приблизно коли юному художнику виповниться п’ять років) — можна використовувати методику «Малюнок сім’ї».

1. Не треба підштовхувати дитину до думки, кого він повинен намалювати. Навіть на його питання потрібно відповісти, що можна зобразити того, кого захочеться.
2. З «знарядь праці» дитині надається лише стандартний білий альбомний аркуш та простий олівець, ластик залишаємо в забутті. Якщо малюнок, на думку дитини, «ну, зовсім зіпсований», запропонуйте йому інший аркуш.
3. Уважно стежте, в якому порядку малюються люди і предмети. Існує велика психологічна різниця у ставленні дитини до того, кого він намалював першим і кого взагалі не зобразив під приводом «не вмістилося».
4. Тепер попросіть автора підписати всіх героїв своєї картини. Зверніть увагу на емоційне забарвлення підписів. Наприклад, якщо зображення мами підписано «ненька», а молодшого братика — «брат», то різниця у ставленні, думаю, очевидна. Якщо малюк не вміє писати, нехай розповість вам, де хто зображений.
5. Ні в якому разі не ставте навідних питань, не використовуйте закиди, типу «Ти навіщо тут так написав? Ти що зовсім не любиш молодшого братика? А чому?»
6. Окрему увагу приділіть зображених предметів. Це вам здається, що вони не несуть ніякого смислового навантаження. У сприйнятті малюка телевізор, іграшки, машина, меблі і т. д. можуть бути задіяні не тільки у стосунках між собою, але і з героями малюнка. Може, зобразивши тата в машині, а маму за переглядом телевізора дитина хотів показати нам, дорослим, що наша прив’язаність до наших «іграшок» турбує нас куди більше, ніж власні діти?
Якщо на картині предметів більше, ніж людей, то це не говорить про те, що члени її мало уваги приділяють один одному. Швидше за все, це показник спрямованості емоцій на «матеріальний» світ.
По своєму досвіду знаю, що побачивши малюнок улюбленого чада, найчастіше батьки бувають кілька збентежені. Майже всім здається, що саме їхній малюнок малюка не піддається поясненню ніякими методиками. Тепер зберіться — і вперед!

Як пояснити, що один малюк малює чоловічків один під одним, а інший — в ряд? Чи є це показник сімейної ієрархії? А найбільша фігура символізує цю людину як самого коханого або наділеного найбільшою владою в сім’ї?
Вам краще знати, як витлумачити — довіртеся своїй інтуїції. Саме ви знаєте свого малюка краще всіх. А поки не розбивайте малюнок на деталі, спробуйте побачити його цілком. Що найперше впадає в очі? Все вірно — те, що «найбільше».
Розмір зображеного людини або предмета психологи пов’язують з тим, яке місце в душі дитини він займає, що означають для нього їх відносини. По висоті «героя картини» можна припустити авторитетність цього члена сім’ї для дитини.

Вважається, що найбільшою владою в сім’ї володіє той, хто намальований вище всіх інших (якщо члени сім’ї зображені в різних площинах), нижче всіх зображений той, чий вплив в сім’ї мінімально. Якщо ж вони намальовані в одній площині, але мають різний зростання, швидше за все, малюк просто відбив «правду життя» — те, що папа вище мами, а брат менше, ніж він сам.
Відстань між персонажами — їх психологічна дистанція. Втішна картина, коли всі стоять поруч або тримаються за руки — не так? Але і тут дитина поруч з собою зобразить того, хто йому ближче всіх. Задумайтеся, якщо раптом це виявиться улюблена іграшка. Те ж саме відноситься і до інших персонажів. Тих, кого малюк сприймає як близьких між собою, будуть стояти поруч.

Раптова поява на малюнку вигаданих героїв — Діда Мороза, Баби Яги і т. д. свідчить про незадоволені потреби, які дитина реалізує у своїй фантазії або страхи. Подібного герою обов’язково приділіть увагу і докладно розпитайте дитину про нього. Можливо, з такої розмови ви відкриєте багато нового для себе — зрозумієте, що вашого сина або дочка турбує, а чого не вистачає в реальності.
Моя дочка у свій час на малюнку сім’ї поруч з собою намалювала ослика. Пізніше з’ясувалося, що після перегляду мультика «Шрек» вона просто не мислила свого існування без іграшкового віслюка, якого бачила в дитячому магазині.

Тепер подумайте про відсутніх на малюнку членів сім’ї. Слова на кшталт «А братикові не вистачило місця… А бабусю я забув намалювати…» вже самі по собі багато про що можуть розповісти. Швидше за все, з цими людьми у малюка немає емоційного контакту, його як би немає в світі дитини.
А якщо сталося так, що на картині немає самого автора? Подумайте — чи немає у дитини труднощів у спілкуванні з близькими людьми, а чи відчуває він себе членом своєї сім’ї, а чи є в неї для нього місце?