І ось ви зважилися на проведення деяких змін (в простолюдді — ремонт дитячої кімнати. Порадилися з малюком, створили проект, вибрали потрібні матеріали, доглянули меблі... А тепер зупиніться ненадовго і трохи подумайте про... психології. Так-так, виявляється, що дитяча повинна бути оцінена не тільки з точки зору безпеки, екологічності, комфортності, затишку і чистоти, але і з точки зору психології. Яка риса характеру, що найбільш яскраво проявляється у вашого чада? Що він найбільше любить? А що його дратує? В які ігри грає? Що стає визначальним у його стосунках з оточуючими? А що вас турбує в характері малюка?
Відповіли на всі питання? Тоді беремося за діло!
Якщо ваш малюк чудово вміє зайняти себе сам, довгий час може самостійно щось майструвати, роздивлятися, переставляти з місця на місце і при цьому не обтяжується самотністю. Якщо він не по роках вдумливий, серйозний і виважений. Якщо про нього говорять, що в багатьох розумових показниках випереджає своїх однолітків. Якщо він володіє рівним, надійним і досить врівноваженим характером. Швидше за все у вас росте талановитий дослідник і відмінний працівник у майбутньому, а поки просто маленький Одинак.
І для нього надзвичайно важливо його особистий простір, куди стороннім ні ногою! Тому при облаштуванні дитячої необхідно передбачити дві чітко розділені зони — особисте місце і зона «чужинців».
Дизайнери радять скористатися методом подіумного поділу, тобто поділивши кімнату на дві частини, одну з них перетворити на невеликий подіум (не більше 50 см заввишки). Він може бути як суцільним, так і порожнистим усередині, що заощадить місце і дозволить розташувати під подіумом ящики з іграшками.
Нижня «внеподиумна» зона — місце для ігор, має бути достатньо вільним без перевантаженістю меблями і з утепленим покриттям підлоги.

Якщо у вас росте хлопчик, то навіть від дивана слід відмовитися, віддавши перевагу підлоговим подушок. В ігровій зоні може бути розташований міні-спортзал і інші ігри та заняття, у які можна грати спільно (дартс, настільний хокей тощо).
Для дівчинки-Одиначки на перший план виступають жіночність, затишок. Тому нижня зона — місце зустрічі доньки з її гостями повинно відповідати всім вимогам привітної оселі: «дівчачі» іграшки, столик і маленькі крісла, де малеча зможе відчувати себе повноправною господинею маленького затишного кафе чи салону.
Найефективнішим вирішенням облаштування спального місця, а заодно і особистої зони може стати ліжко-горище. Якщо простір під нею закрити балдахіном або шторою, то вийде так улюблений дітворою «будиночок» або «штабик». Невгамовна фантазія Одинаки легко перетворить цей затишний куточок в ракету, курінь, норку...
Сигналом вашого поваги до особистості та потребам малюка стане суворе дотримання написів на табличках, які можна прикріпити на двері дитячої: «Прохання не турбувати», «Без стуку не заходити» або як П'ятачка «стороннім В».
Не знаєте, що ваш пустун викине в наступну хвилину? Сусіди і знайомі частенько скаржаться на вашого шибеника? З улюбленим чадом не засумуєш? Він і двох хвилин не спалить всидіти на одному місці? Отже, у вашій сім'ї росте маленький Непосида. Такий малюк головний веселун і заводила всього двору і класу, а от вчителі і вихователі від такої малечі не в захваті — ще б від них одні неприємності і проблеми». Але якщо створити Непосидам комфортні, гармонійні умови для розвитку, то у них є всі шанси стати щасливими переможцями і пробивними лідерами.
Непосидам також підійде метод функціонального зонування простору. Зона для сну і відпочинку неодмінно повинна бути витримана в м'яких, спокійною, розмитою колірній гамі (намагайтеся взагалі уникати агресивних фарб в оточенні Непосид — вони буджу його і без того «запальний» характер).
Вважається, що блакитний — колір свіжості та спокою, він спонукає до роздумів, розслаблює, заспокоює. Зелений знімає втому, дисциплінує, допомагає впоратися з дратівливістю, підвищує самоконтроль.

При виборі підлогового покриття також не варто забувати про релаксирующем дії матеріалів: непосидам краще всього підійдуть екологічні, натуральні матеріали (наприклад, ротанг або пробка).
Оскільки енергія з Непосид б'є ключем, необхідно створити умови для безпечного її виходу. Тому просто необхідно передбачити в дитинкою містечко для активних ігор та вправ: шведська стінка, канат з кільцями, навісний турнік, мотузкові сходи, ліжко з гіркою або басейн з пластмасовими кульками, фітбол, гойдалки, гамак — ось улюблений арсенал Непосид.
А ось наступної категорії дітлахів часом чимало дістається від Непосид, так і дорослі їх не особливо шанують, інколи вважаючи ледачими і нерасторопними. Але при цьому такі діти володіють багатим внутрішнім світом, сильними творчими задатками, добре розвиненою уявою, величезними креативними задатками. Звичайно ж мова йде про Розсіяних, з яких виростають талановиті дорослі з сильно розвиненим почуттям внутрішньої свободи і незалежності.
При облаштуванні кімнати для Розсіяного особливу увагу слід звернути на робочу зону — робоче місце має бути чітко відокремлена від ігрової зони (та краще так, щоб навіть бачити її не міг), щоб зайвий раз малюк не відволікався. Можна поставити письмовий стіл на досить високий подіум з драбинкою або відгородити його ширмою, що посилить відчуття відособленості.

Та й сам інтер'єр дитячої повинен налаштовувати малюка на робочий лад, тому має сенс забезпечити кімнати необхідні наочними атрибутами: карта світу або міста, глобус, настінні годинники з великими цифрами, дошка зразок шкільної, дошка для записів (своєрідних «напоминолок», які будуть сигналити Розсіяного дитині про те, що потрібно зробити, про що не забути), різні таблиці — алфавіт, множення, рахунок, мір та ваги і т. д. Все це в якійсь мірі буде допомагати дитині справлятися з незібраністю, забудькуватістю.
Однак у прагненні забезпечити дитячу «наочними посібниками» не перестарайтеся: в кімнаті не повинно бути занадто великої кількості меблів та аксесуарів, мінімалізм — ось до чого слід прагнути. Самий оптимальний стиль кімнати для розсіяного — хай-тек.
Колірне різноманіття також може заважати зосередитися, тому краще витримати дитячу в монохромному варіанті. Допоможіть малюкові розвивати самостійність і організованість — забезпечте дитячу різними шухлядками і контейнерами, де дитина буде сам сортувати і зберігати свої речі.
Давайте дитині проявляти власний смак та ініціативу при облаштуванні дитячої. Разом вибирайте меблі, малюнок шпалер, штори... Нехай малюк висловлює власні уподобання, вчитися обґрунтовувати свій вибір, а ще йти на компроміс, якщо його думка не збігається з вашою. До спільної діяльності (а зовсім не до нав'язування дитині власних уподобань) повинні прагнути і ви. Звичайно, від вас буде потрібно чимало терпіння, зате взаєморозуміння між вами і вашим чадом буде зростати, а улюблене дитя буде розвиватися по-справжньому в «рідних» стінах.