Коли дитині виповнюється шість-сім років, батьки починають замислюватися: а чи готовий вже до школи? Не пора йому взяти в руки портфель (повісити за спину рюкзак) і бадьорим кроком під вересневим листопадом вирушати за знаннями? З букетом гладіолусів напереваги. Адже роки йдуть, що ж йому школу у вісімнадцять років закінчувати?!
Але фахівці сходяться на думці, що краще віддати дитину в школу пізніше, ніж раніше. Це як раз той випадок, коли поспішиш — людей насмішиш. І справа тут не тільки в тому, що не варто поспішати позбавляти дитину дитинства.
Психологічно не готова до школи дитина довго і важко адаптується до нових умов і, як наслідок, відстає в засвоєнні знань.
Особливо це стосується дітей, у яких є проблеми зі здоров'ям або затримка психічного розвитку.
Я знаю одну гарну маленьку дівчинку, яка зараз нормально вчиться в п'ятому класі звичайної середньої школи, маючи захворювання, з якими, вірогідно, в спецшколу йти треба. Чималу роль у цьому дивовижному факт зіграло те, що дівчинка пішла в школу у вісім повних років, додатково позаймавшись зайвий рік з мамою і підготувавшись до навчання у звичайній школі.
Але восьмирічний першокласник — це все-таки виняток. В школу краще йти з семи років. До цього віку у дітей формується мотивація до навчання, розвиваються для письма м'язи кистей рук.
Замислюючись про готовність дитини до школи, оцініть стан його здоров'я (зору, слуху, психіки тощо) Про здоров'я дитини, про наявність у нього хронічних захворювань Вас запитають і на вступній співбесіді при прийомі малюка в перший клас.
Зауважте: саме на співбесіді! Ніяких вступних випробувань для зарахування в загальноосвітню школу проводити не мають права. Вступні іспити — це тільки для гімназійних класів і приватних шкіл (які не всім потрібні).
Метою вступного співбесіди є виявлення готовності дитини до школи. До складу приймальної комісії входять вчителі, психолог (іноді логопед і лікар), тому варто, як мінімум, прислухатися до їхньої думки, навіть якщо він Вам здасться не дуже справедливим.
На співбесіду необхідно принести свідоцтво про народження дитини, карту щеплень (з дитсадка або, якщо дитина «домашній» — з поліклініки) і Ваш паспорт (одного з батьків). На місці доведеться ще написати заяву.
І, звичайно, головне — доставити на комісію «піддослідного». Постарайтеся заспокоїти малюка перед цією зустріччю, адже педагоги і лікарі будуть перевіряти не стільки його інтелектуальні здібності, скільки психологічну та соціальну готовність до школи.
Що напевно запитають у дитини на співбесіді?
Ім'я, прізвище, по батькові та вік самого малюка і членів його сім'ї.
Ким працюють батьки?
Яке хобі є у дитини, чим він захоплюється?
Чи хоче дитина вчитися і чому? Як уявляє собі шкільне життя?
Також малюка можуть попросити порахувати до десяти, скласти речення з даними словами чи невеликий зв'язний текст на зображенні, назвати дні тижня, місяці, пори року.
Іноді дитині пропонуються нескладні задачки на логіку і уважність («Назви зайвий предмет», «Назви узагальнено групу предметів» і т. д.)
Вообщем, як бачите, нічого складного.
І тим не менше, Кілька порад, як підготувати малюка до школи і самостійно протестувати його готовність.
По-перше, вивчіть з дитиною не тільки ПІБ його самого і всіх родичів, але і телефони, за якими можна зв'язатися з батьками, шлях від школи до дому, загальні правила безпечної поведінки вдома та на вулиці, правила дорожнього руху. Такі знання стануть в нагоді не тільки на вступній співбесіді.
Життя школяра набагато складніше, самостійніше і відповідальніше життя дитсадківця, і ці нові правила допоможуть в критичному випадку зберегти здоров'я і життя.
З ранніх років привчайте дитину культурно і з гідністю спілкуватися з однолітками, шанобливо ставитися до дорослих. Дитина має усвідомлювати себе частиною суспільства і будувати свою поведінку узвичаєним стереотипам.
На жаль, культурної поведінки навчені не всі діти. А в шкільному віці коригувати асоціальну поведінку дитини вже дуже складно.
Розвивайте основні необхідні для навчання навички:
— дитина повинна володіти зв'язним мовленням, правильної граматично і фонетично, вміти підбирати і виразно вимовляти слова, будувати речення.
Врахуйте, що нечітка вимова деяких звуків (або їх нерозрізнення) серйозно ускладнить навчання і призведе до помилок у письмових роботах;
— у дитини повинна бути розвинена дрібна моторика рук і пальців. Для її розвитку добре допомагають малювання, розфарбовування картинок, креслення ліній, обведення по контуру малюнка (лінії повинні бути безперервними і максимально впевненими), ліплення, аплікація, вирізування фігур з паперу, ігри з дрібними предметами (камінчиками, гудзиками, сірниками).
Продовження слідує...
