Сам термін дисбактеріоз веде своє походження від двох коренів слів: dis — порушення і bacteria — бактерія — це якісні і кількісні порушення складу мікрофлори людини.
З якоїсь причини обидві дитини мені дісталися «дисбактериозні». Хоча, чому тільки мене? Думаю, що сьогодні серед мам знайдеться лічену кількість тих, хто в тій чи іншій мірі не стикався з подібною проблемою у своїх крихіток.
Деколи просто руки опускаються, коли лікуєш-лікуєш цей самий дисбактеріоз, купуєш різні ліки, здаєш маленькі баночки з чим-то зеленуватим і лише віддалене нагадує продукти людської життєдіяльності... І все в надії, що ось зараз допоможе, з завтрашнього дня все буде добре... А малюк і у вус не дме, і знову вже 18 разів на дню бруднить пелюшки...
І тут починаєш вже просто обурюватися: так що ж це таке, зрештою? Давайте розберемося: що ж таке дисбактеріоз, як його діагностувати і лікувати і чи можна взагалі його уникнути?
По-перше, я сама була дуже здивована, коли майже 4 роки «лікувала» доччині дисбактеріоз, а потім раптом дізналася, що це зовсім не захворювання!
Спочатку все було добре: привезли з пологового будинку, натішитися на дочу не могли, така веселенька, рожева, гладенька! Їла добре, в туалет — міцної сметанкою. Годували тільки грудним молоком, на вимогу. І раптом стілець зіпсувався — став частим, рідким, зеленим, пінистим, з домішкою слизу. З шкірою стало коїтися щось недобре: стали лущиться щоки, по всьому тілу пішли плями токсичної еритеми, а вся попка нагадувала просто сливу.
Далі за сценарієм знайомому багатьом: здали копрологию, аналіз на дисбактеріоз, посів калу на інфекції, посів молока на жирність, лікували кілограмами бактеріальних препаратів — відновили якість флори, а хвороба залишилася. Пара тижнів — і все по-новій. Стілець нестійкий, шкірні реакції повертаються. Питається: за що боролися?
І лише через кілька років (!), мені нерозумною мамашке пояснили, що наш дисбактеріоз має зовсім не зовнішню причину (таку як неякісне харчування або неправильний режим). За ширмою таких проявів як шкірні висипання або нестійкий стілець ховаються куди більш серйозні порушення в роботі внутрішніх органів. Це та сама «хвороба», яку і слід діагностувати і лікувати. А дисбактеріоз разом з харчовими алергіями і дерматитом — лише прояви, вторинні стану, ланки ланцюга захворювання. Все одно, що кашель при бронхіті, який є показником, але сам по собі не є хворобою.
По-друге, багато людей наявність дисбактеріозу чомусь пов'язують із застосуванням лікарських засобів, зокрема антибіотиків. Але це лише вершина айсберга. До порушення складу мікрофлори шлунково-кишкового тракту людини можуть призвести різні механізми і неблагополуччя. Про це поговоримо пізніше.
По-третє, гоніння на дисбактеріоз виникають зазвичай тоді, коли у малюка з'являється нестійкий стілець, блювота або висипання на шкірі. І тоді педіатр призначає улюблений аналіз — дослідження калу. Варто зауважити, то цінність цього аналізу невелика, оскільки дає відповідь лише про наявність тих чи інших бактерій в товстій кишці. А що твориться вище, в інших відділах травного тракту? Це залишається загадкою.
Крім того, у малюка, що народжує зі стерильним, не заселеним ніякими бактеріями, кишечником, процес становлення стабільної мікрофлори закінчується лише після трьох років! До цього часу якість і склад її може варіюватися до декількох разів на день! Так що може показати нам звичайний аналіз калу? Так і виходить, що часто причина дисбактеріозу залишається «за кадром».
Ще одне — помірні зміни складу кишкової флори можуть виявлятися й у деякого числа абсолютно здорових дітей, у яких і шкіра чиста і, вибачте, проноси не мучать. Звідки тоді він може взятися?
Ось і виходить, що ми лікуємо-лікуємо дітей від мучить дисбактеріозу, а без виявлення причин, що його викликають, лікування це рівносильно боротьбі з вітряними млинами.